Що з цим робити? Землі Донбасу можуть бути непригодними для сільского господарства


Землі Донбасу, які постраждали від вибухів, можуть стати непридатними для  сільського господарства. Вчені розповіли, що з цим робити

Через розриви снарядів та роботу небезпечних промислових підприємств ґрунти Донбасу страждають від просідання та деградації. Внаслідок вибухів у них простежуються перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. Родючість землі впала на кілька пунктів. Про це заявили науковці під час роботи над проєктом Cxiд Ekomap. 

«Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів.  Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов'янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості», – каже Марина Слободянюк, експертка організації Truth Hounds.

Крім того, доктор геологічних наук Олег Улицький розповів, що на ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. 

«Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав. У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами», –  розповідає Світлана Корсун, докторка сільськогосподарських наук.

Також Світлана зазначає, що ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Просідання та деградація ґрунтів – це не єдина екологічна проблема Донбасу. ГО «Криголам» за підтримки МЗС Чеської Республіки запустили атлас екологічних проблем регіону та способів їхнього вирішення «Cxiд Ekomap». На інтерактивній мапі показано забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, затоплені шахти тощо. А ще – детальна інформація про проблему та інструменти й методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Аби зрозуміти всю масштабність проблеми та розпочати діалог про порятунок екології Донбасу, «Криголам» закликає всіх охочих приєднатись до нанесення нових проблемних точок на інтерактивний атлас. 

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

1
11

Эта запись была размещена в рубрики: