Гастротрадиції рідного краю в Черкаській ОТГ

Одним із найбільших і найулюбленіших весняних свят мешканців Черкаської територіальної громади здавна вважається Великдень! Наші пращури завжди святкували його радісно та піднесено. Готувалися відповідально та заздалегідь. Протягом тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору, готували щедрі частування та збирали великодній кошик для посвяти у храмі. Складався він на власний розсуд, виходячи із достатку господарів, але мав незмінні елементи, які вкоренились і дійшли до наших часів.

Звичайно ж, самим головним елементом була паска. Традиційно в ніч з середи на четвер, помолившись, підготувавши чистий посуд, найкращі продукти та вбравшись у чисті речі, господині готували опару. А зранку замішували тісто на білому петльованому борошні, додавали родзинки та волоський горіх і залишали «підходити» ще декілька годин. Потім тісто обминали та розкладали по формах, ретельно змащених соняшниковою олією або смальцем, давали настоятись і відправляли до розжареної печі. Для пасківника використовували глиняний посуд різного розміру – для кожного члена сім’ї свій. Серед малечі найбільш популярними були паски випечені у невеличких формах – звичайних керамічних кухлях із ручкою (не менше 500 мл). Та поки відбувався процес випічки, дітвора під пильним наглядом старших займалась фарбуванням яєць. Найкращі еко-фарбники допомагають нам і дотепер - це буряк, цибулеве лушпиння, кропива та яблунева кора.

А от за господарем була закріплена не менш відповідальна місія – заколоти свиню. До речі, такий ритуал відбувався щонайменше двічі на рік – перед Новим Роком та на Паску. До великоднього кошика обов’язково потрапляла запечена домашня ковбаса та шмат підкопченого сала. Ну, а шкварки ставали в нагоді для приготування недільного обіду – великих вареників. Їх начиняли картоплею, та в більшій пропорції шкварками, за готовністю рясно засипали цибулею та золотавими вижарками. Також, до столу полюбляли готувати смажені пиріжки-ляпанці з капустою та грибами, а «для настрою» неодмінно діставали з погребів заздалегідь наготовлені наливки - слив’янку та вишнівку.

Більшість сучасних українців дотримуються традиції святкування Великодня, хоч і подекуди у власній інтерпретації. Тож, аби більше розповісти про давню календарну обрядовість, зберегти власну ідентичність у Черкаській ТГ започаткували свято української пісні та фольклору «Весняне намисто». У музеї просто неба, в селі Прелесне, щороку в ці дні зустрічаються найвідданіші шанувальників національного колориту та обрядів. Захід збирає близько 250 учасників художньої самодіяльності закладів культури декількох громад та велику кількість глядачів з різних куточків Донецької області. Приємно зазначити, що вік творчих представників свята досить різноманітний та коливається від 6 до 80 років. В рамках заходу працює містечко майстрів народної творчості де всіх охочих запрошують  на кулінарні майстер-класи з виготовлення великодніх страв та пропонують навчитись розмальовувати справжні крапанки та писанки.

Інформацію надано відділом культури Черкаської селищної ради (територіальної громади), Донецька область

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

1
4

Эта запись была размещена в рубрики: