Налоговые новости Славянска: когда налогоплательщикам могут списать штрафные санкции и пеню


До уваги суб'єктів господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки

У зв’язку з чисельними зверненнями фермерів і приватних землевласників Державна податкова служба України інформує про необхідність отримання ліцензії на право зберігання пального суб'єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату за таку ліцензію на суму 780 грн (код класифікації доходів бюджету 22013400).

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органами ліцензування із зберігання пального визначено територіальні органи ДПС.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

У зв’язку із зазначеним вище, суб’єкту господарювання, який має намір отримати ліцензію на право зберігання пального(виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), необхідно звертатись до головного управління ДПС в області та/або м. Києві за місцем провадження діяльності.

Крім цього, зразки рекомендованих форм заяв, зокрема, на отримання ліцензії на право зберігання пального, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою:www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/mistsya-nadannya.

Звертаємо увагу, що за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Щодо декларування доходів фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Отже, з метою декларування доходів отриманих у 2020 році «незалежник» заповнює та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 25.04.2019 № 177.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

Детальніше: п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих(розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів,особи, зайнятої релігійною(місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником, або фізичною особою – підприємцем.

 

Платникам про алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків

Фахівці Головного управління ДПС у Донецькій області роз’яснюють алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення).

Платник податку має право включити до податкової знижки, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї  першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці  1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 тст.169 Кодексу ( у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 = 2940 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст. 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 х 50 відс. = 1470 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн ( з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців х 50%).

Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів ( страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п.п. «а» та «б»  п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Довідково: підпункт 166.3.5 п. 166.3 ст. 163 Податкового кодексу України.

 

Випадки та строки анулювання платника єдиного податку

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Контролюючий орган може прийняти рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку суб’єкта господарювання: у разі подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, у разі припинення підприємницької діяльності та у разі інших випадків, визначених статтею 298 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060 грн, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

 

Умови, за яких платникам податків можуть списати штрафні санкції та пеню

У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з 10 грудня 2020 року суми податкового боргу, що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків. Це передбачено Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072-IX.

Положення Закону не застосовується щодо:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

 

На які податкові пільги варто очікувати власнику нерухомості

Згідно з п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Державний реєстр РРО оновлено

Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Державна податкова служба України Наказом від 12.03.2021 №280 «Про внесення змін до наказу ДПС України від 21.12.2020 №744»  оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Оновлений реєстр містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (188 моделей), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

У наказі наводиться Перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з держреєстру у 2016-2018 рр., експлуатація яких не дозволяється (7 моделей).

 

Декларування: За якою адресою подавати декларацію

Фізична особа — платник податку подає декларацію за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків - фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

 

Податківцями Донеччини викрито схему ухилення від сплати податків на майже 4 млн гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з Головним управлінням ДФС у Донецькій області викрито схему ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, директором підприємства, було отримано готівкові кошти, які перераховані на адресу підприємства в якості передплати за сільськогосподарську продукцію іншим підприємством з ознаками фіктивності. Готівкові кошти у сумі понад 16,3 млн грн отримано директором у відділенні банку на закупівлю сільгосппродукції, яку так і не було придбано, кошти на адресу підприємства не повернуто. Таким чином, протягом 2019 року та 1 кварталу 2020 року директором було переведено у готівку понад 16,3 млн гривень.

Крім того, отримані кошти вважаються додатковим благом, з яких повинно бути відраховано до бюджету держави податок з доходів фізичних осіб на суму майже 3,6 млн грн та військовий збір на суму 0,2 млн гривень. Зазначені дії призвели до втрат бюджету на загальну суму 3,8 млн гривень.

Дані матеріали передано до Головного управління ДФС у Донецькій області та долучено до кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України. Наразі тривають слідчі дії в рамках даного кримінального провадження.

На Донеччині з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму більше 7 мільйонів гривень

Головним управлінням ДПС у Донецькій області спільно з ГУ ДФС у Донецькій області проводиться активна робота з виявлення і ліквідації незаконних каналів надходження лікеро-горілчаних виробів та спирту.

З цією метою протягом лютого – березня 2021 року на території Донецького регіону організовано проведення комплексу оперативно-профілактичних заходів під умовною назвою «Спирт».

При проведенні спільної моніторингової роботи фактів реалізації спирту та алкогольних напоїв безпосередньо з торгівельних об’єктів або складських приміщень, розташованих на території Донецької області, не встановлено.

Але виявлено факти незаконного розповсюдження підакцизної продукції через мережу Інтернет. Працівниками податкової міліції вжито заходи по блокуванню 3 інтернет – сайтів, за допомогою яких здійснювалось незаконне розповсюдження алкогольних напоїв та спирту.

Всього в рамках заходу «Спирт» на теперішній час за результатами проведених спільних заходів з незаконного обігу вилучено товарів акцизної групи на суму 7,1 млн гривень. Заходи у напрямку протидії незаконного обігу підакцизних товарів, у тому числі з використанням мережі Інтернет, тривають.

Донеччина: під час перевірок упереджено більше 3 мільярдів гривень
збитків державіПодаткова Донеччини продовжує боротьбу з підприємливими махінаторами, успішно руйнуючи злочинні схеми. У бюджеті залишились мільярди гривень, які могли б опинитися у кишенях шахраїв.

За січень-лютий 2021 року фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Донецькій області виявлено та задокументовано факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на загальну суму 2,3 млрд грн та встановлено збитки за предикатними злочинами на суму 3,1 млрд гривень.

Серед виявлених порушень з ознаками кримінальних злочинів «лідирують» предикатні злочини, такі, як привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) тощо.

Усі матеріали по проведених перевіркам передані до правоохоронних органів для прийняття рішення згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України.

За результатами розгляду переданих матеріалів 19 з них приєднано до кримінальних проваджень, 4 матеріали обліковано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

 

Платники Донеччини спрямували до зведеного бюджету більше двох мільярдів гривень ПДФО

Протягом січня-лютого 2021 року зведений бюджет країни отримав від мешканців Донецького регіону 2 млрд 149 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Надходження ПДФО за два поточних місяця перевищили рівень минулого року на 267,1 млн гривень.

Із загальної суми до державного бюджету надійшло 542 млн грн, що на 64,4 млн грн більше, ніж торік. До місцевих скарбниць перераховано 1 млрд 607,1 млн грн, порівняно з аналогічним періодом 2020 року зростання склало 202,7 млн гривень.

Податкова служба Донеччини звертає увагу роботодавців регіону на необхідність дотримання вимог трудового законодавства щодо офіційного оформлення працівників, своєчасної виплати заробітної плати на рівні не менш встановленого законодавством, а також недопущення її виплати у «конвертах». Адже ПДФО є одним з бюджетоутворюючих податків, завдяки якому забезпечується державна гарантія захисту усіх верств населення.

Саме з метою захисту громадян Податковою Донеччини було запроваджено ще у минулому році мобільний додаток «Legal ZrPlat». Кожен користувач, завантаживши цей безкоштовний додаток на свій мобільний телефон чи планшет засобами Play Market (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.solidpack.legalzrplat) або App Store (https://apps.apple.com/us/app/legal-zrplat/id1490703512?ls=1), може повідомити про випадки виплати заробітної плати “у конвертах”, неофіційне працевлаштування або будь-які інші порушення законодавства про працю. Для цього в додатку існує вкладка «Поскаржитися», де можна викласти суть скарги, вказавши назву компанії і особисті дані. Всі отримані повідомлення будуть розглянуті з дотриманням вимог чинного законодавства та нормативних документів.

Податкова Донеччини нагадує корисні посилання на офіційні сторінки Державної податкової служби України: Facebook - fb.com/TaxUkraine, Telegram - t.me/tax_gov_ua, YouTube - youtube.com/TaxUkraine.

Крім того, у нас теж є YouTube-канал  https://www.youtube.com/channel/UCzcW1e1XnPo_Qc6oV6XP3YQ.

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot та підписуйтесь на офіційні канали податкової служби, щоб не пропустити важливе!

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
0

Эта запись была размещена в рубрики: