Новости налоговой инспекции Славянска. Когда подавать декларации по налогу на прибыль с 01.01.2021


Щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

ГУ ДПС у Донецькій області нагадує платникам про норми  Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами і доповненнями). Відповідно до зазначеного документу, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється у випадку:

► подання суб’єктом господарювання відповідної заяви ;

► наявності рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

► несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

► встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку або торгівлі без марок акцизного податку;

► встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

► порушення вимог ст. 153 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

► отримання інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися або  не погоджувалися;

► встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Про наявність суми податкового боргу податкова служба повідомляє платників податків податковою вимогою

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Про терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 01.01.2021

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

► календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).

Відповідно до форми Повідомлення, в графах з 2 по 9 зазначається інформація щодо реквізитів ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у графі 8 зазначається обсяг постачання (коригування обсягів постачання) без урахування ПДВ грн, у графі 9 – сума ПДВ (сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту) (грн)).

Водночас, якщо за наслідками складання РК, складеного з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінюються обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування «104»), то відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту дорівнює нулю.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, за наслідками складання якого обсяги постачання не змінюються (код причини «104»), у графах 8 та 9 Повідомлення зазначається «0».

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з 01.02.2021 звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається у редакції, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 05.11.2020 № 670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за  № 1289/35572 (далі – Наказ № 670).

Водночас, у разі подання з 01.02.2021 Звіту за формами, відмінними від форм, встановлених Наказом № 670, їх приймання та опрацювання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, щодо подання Звіту за не чинними формами.

Якщо ж платником до 01.02.2021 Звіт за формою, що була передбачена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511, який пройшов всі контролі при завантажені до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, у такого платника не виникає обов’язку перездавати Звіт за оновленою формою.

Особливості заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів

Головне управління ДПС у Донецькій області щодо заповнення заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи звертає увагу на наступне.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку (абз.1 п.3 Порядку).

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абз.6 п.3 Порядку).

Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми  Заяви передбачено відповідні поля.

Зокрема у п. 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Такі вимоги містяться у законах України, нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів.

Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114 – ІХ) (із змінами), яким передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

► вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

► порядковий номер ( знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»;

► дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);

► індивідуальну назву, що зазначається у лапках («………..»).

Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у п. 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

У п. 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта  (підприємства, установи, організації), до якого (якої буде подано Довідку.

При цьому неприпустимим є зазначення платниками у п. 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у п. 2

Невідповідність поданої  Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви, про що платника негайно повідомляється у тій самій формі, у якій він звертався із Заявою (особисто, на електронну адресу, через оператора поштового зв’язку , Електронний кабінет, а також інформується по телефону) з обов’язковим зазначенням допущених помилок, що стали причиною неприйняття.

Отже, заповнена з порушеннями встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом, не буде здійснюватися перевірка наявності/відсутності заборгованості та надання результату її розгляду у вигляді Довідки або листа-відмови у її видачі.

Тобто, Довідка надається за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності  на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Скорочено строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок

Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Постанова № 89) скоротив строк дії обмежень, встановлених п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Таке рішення прийнято відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Так, скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

► тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

► документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;

► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

► документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Постанову № 89 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skorochennya-stroku-diyi-obmez-a89

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (податок), зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Норми визначені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 161 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ) надходження екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.

Базовим податковим (звітним) періодом п. 250.1 ст. 250 ПКУ визначено календарний квартал.

У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – коди КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо   (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Листом ДФС України від 15.02.2016 № 5161/7/99-99-15-04-02-17 (розміщений на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/72018.html) рекомендовано, якщо платник екологічного податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), то такому платнику податку необхідно подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію, до якої додавати необхідну кількість окремих додатків щодо кожного об’єкта оподаткування екологічним податком.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – додаток 1), а розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у додатку 3 до Декларації (далі – додаток 3).

Отже, суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення (у тому числі у разі здійснення викидів двоокису вуглецю) або місць розміщення відходів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом подає до такого контролюючого органу одну Декларацію та додатки до неї:

▼ один додаток 1, який включає інформацію про викиди двоокису вуглецю всіма належними йому джерелами забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, із зазначенням у полі 6 Декларації «Доповнення до Податкової декларації за довільною формою» окремими рядками інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю відповідними джерелами забруднення (за кожним кодом КОАТУУ) з початку року (в тому числі за звітний квартал);

▼ по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 1 – в частині викидів інших забруднюючих речовин (за винятком двоокису вуглецю);

▼ по кожному коду КОАТУУ окремий додаток 3 – в частині розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

До 20 лютого сільгосптоваровиробники мають підтвердити статус платника єдиного податку ІV групи

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку  четвертої групи є календарний рік і починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (ст. 294 Податкового кодексу України).

Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
2

Эта запись была размещена в рубрики: