Электроэнергия из воздуха, или разоблачения очередной схемы в Донецкой области

Електроенергія з повітря, або викриття чергової схеми на Донеччині 

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області встановлено факти нанесення збитків державним підприємствам протягом 2020 року на суму  88,9 млн гривень.

У зв’язку з демонополізацією ринку електроенергії та утворенням недержавних операторів постачання енергоносіїв до кінцевого споживача було встановлено коло суб’єктів господарювання, які постачали електроенергію на низку державних підприємств. При встановленні джерела виробництва за ланцюгом постачання не було встановлено ні ТЕСів, АЕСів чи ГЕСів, але натомість були встановлені підприємства, які за допомогою усього трьох газогенераторів виробляли електричну енергію, достатню для функціонування великої кількості виробничих підприємств, розташованих по всій території країни.

У ході аналітичного дослідження фахівцями Податкової Донеччини було прораховано та встановлено невідповідність кількості виробленої електроенергії в співставленні до проектної потужності установок, кількість придбаного газу в співставленні до виробленої  електроенергії. Було доведено економічну недоцільність та нерентабельність/збитковість даного виробництва енергії, а також підтверджено неможливість постачання енергії споживачам по всій території держави. 

На підставі проведених розрахунків вбачається факт легалізації державних коштів шляхом оформлення операцій з придбання електроенергії у підприємств, які не мають фізичної можливості її виробництва. Сума легалізованих коштів склала майже 88,9 млн гривень.

Дані матеріали долучено до кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України. Наразі на даний час проводиться досудове розслідування слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Донецькій області.

 Податкова Донеччини нагадує корисні посилання на офіційні сторінки Державної податкової служби України: Telegram - t.me/tax_gov_ua, Facebook - fb.com/TaxUkraine, YouTube - youtube.com/TaxUkraine

Крім того, у нас теж є YouTube-канал  https://www.youtube.com/channel/UCzcW1e1XnPo_Qc6oV6XP3YQ.

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot та підписуйтесь на офіційні канали податкової служби, щоб не пропустити важливе! 

На захист довкілля Донеччини у січні поточного року спрямовано 2,6 млн гривень екоподатку 

Необхідність здійснення такої політики в сфері охорони довкілля, яка б забезпечувала сталий розвиток з екологічної точки зору, ефективне зниження та попередження негативних впливів на довкілля – визнано на державному рівні та є провідною метою саме у Донецькому регіоні, який відомий своїм небезпечним екологічним станом. Адже у структурі промислового потенціалу Донецької області величезна частка промисловості припадає на екологічно небезпечні галузі виробництва – металургійну, видобувну, виробництво електроенергії, хімічну та нафтохімічну промисловість.

За перший місяць 2021 року підприємства Донецької області сплатили  2,6 млн грн екологічного податку до бюджетів всіх рівнів, у тому числі до державного бюджету надійшло майже 1,5 млн грн, до місцевих скарбниць Донецького регіону – 1,1 млн гривень.

Розраховуємо податкову знижку за користування іпотечним житловим кредитом

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

Якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

- розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

- здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

Якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску – змінено!

Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що з 1 січня 2021 року набули чинності Закони України від 19 вересня 2019 року №116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України  від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Для реалізації зазначеного заходу Міністерством фінансів України видано ряд наказів, якими затверджено нові форми звітності, що містять у своєму складі відомості щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Борг експідприємця з «пенсійного» внеску спишуть у податковій

Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020 року, внесено зміни до пункту 915  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Так, відповідно до п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року, суми недоїмки, нараховані фізичним особам-підприємцям (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому  Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2021 році

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з початком 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році. Тому не забувайте подати податку декларацію про майновий стан і доходи.

Звертаємо увагу, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і особи, які проводять незалежну професійну діяльність, останнім днем подання декларації є 30.04.2021 року.

Для фізичних осіб-платників податків-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, подають декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

З метою реалізації права на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2021 року.

Якщо  останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

За вибором платника податку декларацію можна  подати в  один з таких способів:

- особисто за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення -  зробити це необхідно за п’ять днів до закінчення граничного строку;

- в електронному вигляді  - через Електронний кабінет платника.

На офіційному вебпорталі ДПС  в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» створено електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи» - цей сервіс дає змогу заповнити декларацію та  надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для отримання податкової знижки.

Деклараційна кампанія-2021: Особливості оподаткування отриманої спадщини

Оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб – інформують у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області.

Так, відповідно до підпункту «а» п.п. 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Керуючись п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО 5 відсотків. Таким чином, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунка).

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 та 18 відсотків зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до 01 травня 2021 року. Сплатити суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно до 01 серпня 2021 року.

За вибором платника податків декларація подається до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою. Декларацію також можна надіслати поштою або засобами електронного зв’язку.

До 1 березня 2021 року можна подати заяви на списання сум недоїмки з єдиного внеску ФОПами які не отримували доходи

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, списання заборгованості з ЄСВ передбачено Законами України від 13.05.2020 р. № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 04.12.2020 року №1072-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Заяви на списання недоїмки з єдиного соціального внеску подають фізичні особи - підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримували дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.

Для цього фізичним особам-підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) необхідно до 1 березня 2021 року подати державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р., якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р., якщо вона не була подана раніше.

Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми недоїмки з єдиного соціального внеску в довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації до 1 березня 2021 року.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 р. приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до 01.12.2020;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню. 

Програмне забезпечення для ПРРО – безкоштовне і доступне для повноцінного використання

Фахівці податкових органів Донеччини нагадують платникам, що з 1 серпня 2020 року представникам бізнесу надано можливість обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО (далі – ПРРО).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які мають намір використовувати ПРРО, можуть ознайомитися з матеріалами у банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, або звернутися до Центрів обслуговування платників для отримання роз’яснень з питань реєстрації та застосування ПРРО.

З 1 серпня 2020 року безкоштовне програмне забезпечення для ПРРО є доступним для повноцінного використання на добровільній основі.

Податківці зауважують, що програмне рішення ПРРО просте та швидке у використанні. Для початку роботи з ним не потрібно  спеціальних навичок. Завантажити програмне рішення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Як визначається обсяг доходу ФОП платника ЄП другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або ПРРО з 01.01.2021 року?

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Поряд з цим п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
При цьому, 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацами першим та другим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
7

Эта запись была размещена в рубрики: