Налоговая Славянска информирует: Вниманию владельцев авто и покупателей топлива на АЗС

Донеччина: результати роботи щодо запобігання та виявлення корупції за 10 місяців 2020 року

Запобігання, попередження та профілактика службових правопорушень залишається найважливішим та пріоритетним напрямком діяльності всіх підрозділів ДПС у Донецькій області.

За інформацією управління з питань запобігання та виявлення корупції впродовж 10 місяців поточного року ними проведено 142 профілактичні заходи: це і навчальні заходи (лекції), і виступи на телебаченні, і  підготовлені публікації для розміщення на субсайті ДПС у Донецькій області та в мережі інтернет. Крім того, надано 527 методичних консультацій у допомогу працівникам податкової служби. За січень-жовтень 2020 року
отримано 113 повідомлень від працівників відомства про потенційний конфлікт інтересів.

За всіма фактами здійснюється контроль за вжиттям заходів по його усуненню. Працівниками цього управління постійно здійснюється контроль за поданням всіма податківцями не тільки щорічних декларацій  держслужбовців, а й у випадках перед/після звільнення колишніми працівниками та про суттєві зміни у майновому стані. Протягом звітного періоду проведено 1327 таких перевірок, за результатами яких встановлено 1
факт неподання щорічної декларації та 2 факти несвоєчасного подання декларацій перед звільненням. За виявленими порушеннями надіслані повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).

Важливим напрямком роботи залишається проведення заходів з викриття причетності працівників до корупційних діянь. Так, протягом 2020 року підрозділом проведено 21 службову перевірку за фактами причетності працівників відомства до вчинення корупційних правопорушень, у тому числі 2 перевірки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за фактом вимагання неправомірної вимоги працівниками ГУ ДПС у Донецькій області.

З метою забезпечення належної організації роботи, спрямованої на запобігання та виявлення корупції в органах ДПС, наказом ДПС України від 08.10.2020 №555 запроваджено профілактичні заходи з індивідуальної (загальної) профілактики правопорушень у формі Офіційного попередження про недопущення протиправної
поведінки (станом на 01.11.2020 вручено 2 таких попередження), спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, пов’язаних зі здійсненням службової діяльності працівниками органів ДПС.
 
Майже 50 мільйонів гривень надходжень додатково забезпечено аудитом Донеччини до бюджету

За січень-жовтень 2020 року фахівці управління податкового аудиту ГУ ДПС у Донецькій області провели 733 документальних перевірок, за результатами яких донараховано податкових зобов’язань на 512,5 млн гривень. Також в ході перевірок зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 5,3 млн
гривень.

Крім того, за 10 місяців 2020 року підрозділами аудиту Донеччини додатково забезпечено надходжень до державного бюджету у сумі 49,5 млн гривень. За результатами проведених документальних перевірок поточного року до бюджету надійшло 31,4 млн гривень.

На Донеччині стало на 1,3 тисячу нових платників більше

Як повідомили в управлінні електронних сервісів Головного управління ДПС у Донецькій області, станом на 1 листопада 2020 року на обліку в органах податкової служби регіону перебуває 201 091 платник податків. Це на 1,3 тис. платників (0,7%) більше, ніж на початок року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання 80 763 –
юридичні особи, 118 337 – фізичні  особи-підприємці та 1991 особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

За десять місяців 2020 року виявили бажання розпочати власну справу 9501 платник, у тому числі 1542 юридичні особи та 7959 фізичних осіб-підприємців.

У стані припинення перебуває майже 15,2 тис. юридичних осіб. В той же час 6,9 тис. фізичних осіб припинили підприємницьку діяльність.

Якщо говорити про платників податку на додану вартість, то станом на 1 листопада цього року у відповідному реєстрі перебуває 6375 юридичних осіб та 612 фізичних осіб- підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків станом на початок листопада поточного року обліковано понад 4 млн 112 тис. фізичних осіб Донеччини. Протягом січня-жовтня 2020 року в ДРФО області зареєстровано 12650 громадян, з них 379 іноземців.

В окремому реєстрі ДРФО перебуває на обліку 9558 мешканців Донеччини, які через свої релігійні переконання відмовилися від присвоєння їм номера облікової картки платника податків та обліковуються у згаданому реєстрі за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорту.

Як зазначила Ірина Долозіна, платники податків все більше надають перевагу користуванню електронними сервісами ДПС. В період пандемії коронавірусу особливо актуальна цифровізація та максимальне переведення послуг в електронний формат. На вебпорталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет», за допомогою якого можна дистанційно звітувати та спілкуватись з податковою.

Також Міністерством цифрової трансформації України разом з податковою службою вже впроваджено онлайн-послуги для бізнесу. На сьогодні в Україні доступна найшвидша реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності — за 15 хвилин можна відкрити ФОП на порталі Дія, не виходячи з дому.

На Донеччині штрафи за порушення правил проведення готівкових розрахунків склали 2,4 млн гривень

За січень-жовтень 2020 року фахівцями підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту області проведено 239 фактичних перевірок, за результатами яких донараховано штрафних санкцій 5,8 млн грн, до бюджету надійшло 2,4 млн гривень.

Податкова служба Донеччини акцентує увагу підприємців, що нові закони про РРО відкрили можливість для представників мікробізнесу використовувати замість традиційних касових апаратів спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна безкоштовно встановити на будь-який
гаджет, у тому числі і на смартфон. А щоб це було просто та зрозуміло, ДПС підготувала відеоурок щодо початку роботи з ПРРО у 5 легких кроків  tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html

За несвоєчасне подання податкової декларації передбачений штраф

Несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к96–ВР із змінами і доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з
ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи,
податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами і доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою
попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідково: загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.28).

Оформлення результатів перевірок змінено

У зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), внесено ряд змін до Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, внесено зміни до статті 86 Податкового кодексу України «Оформлення результатів перевірок» в частині порядку оформлення результатів перевірок. Надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки». Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення
про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Податковий кодекс України доповнено нормою щодо розгляду акту перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ). Ці доповнення почнуть діяти з 01.01.2021 року.

Доповнення до статті 86 Податкового кодексу України передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п. п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія:

-встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

-розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

-досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальності за які настає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;

-досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

-визначає розмір грошових зобов’язань та /або суму зменшення бюджетного відшкодування та /або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову
знижку, та /або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Як створюється щоденно фіскальний звітний чек (Z-звіт) засобами ПРРО Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що визначення «фіскальний звітний чек» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Разом з тим, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 01.08.2020, фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі - ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера
Державної податкової служби.

Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі - фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

До уваги платників, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс,
яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Це визначено п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ). Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ). З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п.
257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію,
яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі - Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема,
розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4¹до Декларації (далі - Додаток 4¹). У полі 2 Декларації та рядку 2 Додатку 4¹, зокрема, зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта - фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Отже, фізична особа - користувач радіочастотного ресурсу, яка не є суб’єктом господарювання, щомісяця подає Декларацію разом з Додатком 4¹ до органу ДПС за своєю податковою адресою (місцем проживання) та сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.

При цьому згідно з п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платник рентної плати подає копію ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою у місячний строк після їх видачі.

До уваги автовласників та покупців пального на АЗС

Державною податковою службою України здійснюється постійний моніторинг та аналіз операцій з продажу пального через реєстратори розрахункових операцій на АЗС. Встановлено, що при продажу пального на АЗС почастішали випадки зазначення недостовірної форми оплати.

Одним з обов’язкових реквізитів фіскального чека є позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суми коштів за цією формою оплати та валюти операції.

Така вимога передбачена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, із змінами та доповненнями.

При проведенні розрахунку готівкою за пальне касирами на АЗС умисно здійснюється заміна форми розрахунку з готівкової на безготівкову, що дозволяє отримати необліковані готівкові кошти. Наприклад: при оплаті пального в готівковій формі фіскальний чек має містити інформацію про форму оплати «Готівкою». У випадку ж підміни форми оплати у фіскальному чеку буде вказано безготівкову форму оплати «Талон», «Чек», «Відомість», «Попередня оплата» тощо.

Загалом для покупців це не впливає на якість отриманого пального, але має негативний вплив на економіку держави.

Для запобігання таким випадкам просимо звертати увагу на реквізити фіскальних чеків, які видаються покупцям на АЗС при продажу пального, зокрема на те, чи відповідає форма розрахунку тій, в якій його проведено.

Одночасно нагадуємо, що кожен покупець товарів чи споживач послуг,  отримавши фіскальний чек, має можливість скористатися сервісом «Пошук фіскального чека» та перевірити законність здійснення розрахункової операції, співставивши дані з отриманого при розрахунку чека з інформацією, наявною в інформаційних базах на вебпорталі ДПС.

У випадку виявлення фактів підміни форми розрахунків з готівкової на безготівкову у фіскальних чеках продажу чи відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС просимо інформувати податкові органи для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу InfoTAX

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

3
6

Эта запись была размещена в рубрики: