Чи є у Донецькій області гендерна дискримінація на робочих місцях? Онлайн-дискусія


6 листопада громадська організація «SMARTA» провела круглий стіл у форматі онлайн-конференції "Робочий простір без дискримінації". На конференцію були запрошені експертки з гендерної рівності та трудового права, які поділилися своїми знаннями з учасниками круглого столу.

«SMARTA» —  жіноча громадська організація, що працює чотири роки з метою допомогати жінкам захищати свої права та свободи, а також реалізовувати свій потенціал у різних сферах.


Нещодавно організація перестала бути суто жіночою. Президентка організації Лілія Кісліцина зауважила: “Ми прийняли  у свій склад кількох чоловіків, які поділяють нашу позицію: гендерна рівність це не тільки питання справедливості, це запорука розвитку демократії, економіки, суспільства і особистості”.

У першій частині семінару експертка з гендерної рівності Елла Ламах розповіла учасникам круглого столу про гендерну політику, а також пояснила у чому саме полягає проблематика гендерної рівності.

Гендерна політика захищає не тільки жінок на ринку праці, але і чоловіків. Україна є однією з тих країн, де дискримінація чоловіків є великою. Якщо говорити про 17, 18, 19 століття, відомо дуже багато випадків, коли жінки захищали свої права, виходили на маніфести, говорили вголос, говорили про однакову заробітну плату на ринку праці для чоловіків та жінок, про однаковий робочий час. Ці питання мали би давно бути розглянуті та вирішені, проте дискримінація як була так і залишається.

Елла Ламах також зазначає приклад з власного досвіду: після народження дитини та декретної відпустки вона хотіла повернутись на роботу та будувати кар'єру, чоловік підтримав її бажання і вирішив взяти відпустку по догляду за дитиною, але зіткнувся з осудом на роботі. “Який ти мужик, якщо будеш сидіти вдома?” — саме таку репліку почув чоловік від свого керівника.

Важливо додати, що стереотипне “сидіти вдома” звучить зовсім недоречно у такій ситуації, оскільки, коли жінка знаходиться вдома, окрім того, що вона займається дітьми, вона ще й займається побутом. В країнах з розвиненою демократією вже давно підняли питання, що работа вдома так само повинна додаватися до стажу.

Також, жінкам важко влаштуватись на роботу, тому що їх завжди розглядають разом з дітьми, до вагітних жінок часто відносяться як до катастрофи, оскільки підприємства переймаються, що коли ця жінка піде в декрет, на її місце треба буде когось шукати.

“Поки в нас буде  таке ставлення до жінок, які вирішують демографічну кризу, які дарують щастя цій землі, у нас буде проблема. Підприємства ніколи не зможуть знайти собі кваліфікованих працівників, поки така думка буде присутня. Коли ми змінимо наше відношення до вагітних жінок, до жіно або чоловіків, які самі виховують дітей, до жінок, або чоловіків з інвалідністю — тоді в нас змінять робочі стосунки, ми будемо більш позитивними і зможемо бути більш продуктивними роботі.” — каже пані Елла.

В Європейських країнах сімейну політику розглядають як пріоритетну. Так, наприклад, у Вашингтоні дітей два рази на рік запрошують на роботу, показують де робочі місця батьків, що батьки роблять, таким чином, акцент ставився не на тому, що треба працювати, а що треба жити.

Що можна зробити задля усунення дискримінації на робочих місцях?
Не задавати питань накшталт “А що ти зробиш з дитиною?”, “Чи ти живеш сама з дитиною?”, “А скільки в тебе дітей?”, “А хто буде на лікарняному, якщо дитина захворіє?”.

Такі питання на співбесіді одразу заганяють жінок в страх, замість цього краще запитати про досвід, кваліфікацію, навички. Окрім того, всім роботодавцям та громадським організаціям варто підняти питання про гнучкий графік садочків, подовження роботи садочків, або впровадження груп продовженого дня, щоб батьки комфортно себе почували на работі та якісно її виконували.

У другій частині семінару представниця громадської організації “Трудові ініцитиви” Інна Кудинська розповіла більльше про трудові права громадян.
Інна розповіла, що якщо на вашому підприємстві немає протидії мобінгу, насильству на робочу місці, немає жодних положень в трудовому кодексі — це все можна прописати самостійно.

Якщо на вашому підприємстві є  колективний договір, це можна прописати в колективному договорі. Окрім того, вже є розроблені методичні рекомендації по забезпеченню рівних прав і можливостей, які можна вкласти в колективний договір.

Наша законодавча база, на жаль, повноцінно функціонує лише в теорії. Тому що існує і дискримінація вагітних жінок, і жінок з дітьми, і дискримінація осіб старшого віку.

Вакансії на роботу ріжуть око своїми дискримінаційними висловлюваннями: “Шукаємо чоловіків”, “Шукаємо жінок”, “Шукаємо жінок 25-35 років”, “Не беремо на роботу осіб старше 45-ти років”.

Варто пам'ятати, що все це є порушенням законодавства. Оскільки є кодекс законів про працю,  стаття 2-1 забороняє дискримінацію у сфері праці, крім того, є стаття 22, яка забороняє будь яке пряме або непряме обмеження у сфері праці.

Також закон України “Про зайнятість населення” ст. 11 безпосередньо забороняє в оголошеннях про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, і ст. 50 встановлює заборону роботодавцям висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях про роботу. За такі порушення Державна служба України з питань праці має право накладати штрафи в розмірі мінімальної заробітної плати.

Окрім того, в Україні забороняється відмовляти у прийомі на роботу вагітним та жінкам, що мають дітей до трьох років. Законодавство спрямоване на те, аби сімейна політика була в пріоритеті, аби захист жінки, особливо вагітної жінки, був в пріоритеті.

Наталія Пахомова

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

2
3

Эта запись была размещена в рубрики: