Налоговая инспекция Славянска: в какой срок можно сообщить о поломке РРО

налоговая

Майже 15 млрд гривень отримав зведений бюджет Донеччини

Сьогодні добровільна сплата податків бізнесом Донеччини є одним з основних джерел наповнення бюджету. Зростанню доходів сприяють як підвищення економічної активності регіону, так і результативна робота спеціалістів податкових органів Донецької області з протидії ухиленню від оподаткування.

За результатами роботи протягом січня-серпня 2020 року фахівцями податкової служби Донеччини забезпечено надходження до зведеного бюджету країни у сумі 14,6 млрд гривень.

Найбільші надходження до зведеного бюджету країни за територіальною приналежністю належать м. Маріуполю – майже 4,7 млрд грн, або 32% від усіх надходжень по області, м. Покровську та Покровському району – майже 1,9 млрд грн, або 13%, та м. Краматорську – 1,5 млрд грн, або 10 відсотків.

У розрізі податків найбільші надходження до зведеного бюджету Донецького регіону забезпечені з податку на доходи фізичних осіб - майже 8,2 млрд гривень. Це на 74,6 млн грн перевищує минулорічні показники.

Надходження ПДВ до бюджету склали майже 1,9 млрд грн, фактичне зростання до показників минулого року становить 217 млн грн, або 13,2 відсотків.

Податку на прибуток з початку року надійшло 1,3 млрд грн, у тому числі надходження до державного бюджету склали 1,2 млрд грн, до місцевого – 0,1 млрд гривень.

Більше половини усіх надходжень до зведеного бюджету Донеччини – це податок на доходи фізичних осіб

Головним управлінням ДПС у Донецькій області неодноразово зазначалось, що податок на доходи фізичних осіб – лідер у наповненні як державного бюджету країни, так і місцевих бюджетів регіону. На даний час цей податок забезпечує більше 56% загальних надходжень зведеного бюджету регіону.

Протягом восьми місяців 2020 року мешканці Донеччини спрямували до бюджетів всіх рівнів 8 млрд 194 млн гривень податку на доходи фізичних осіб. Сума сплаченого цьогоріч податку перевищує аналогічні показники минулого року на 74,6 млн гривень.

Крім того, податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів області. З початку року на розвиток місцевих громад надійшло на 56 млн грн ПДФО більше, ніж торік, а саме – більше 6,1  млрд гривень.

До державного бюджету надходження склали 2,1 млрд грн, що перевищує показники 2019 року на 19 млн гривень.

Позитивна динаміка з надходжень ПДФО пояснюється не тільки зростанням з 1 січня 2020 року мінімальної заробітної плати (до речі, з 1 вересня поточного року її ще збільшили – до 5000 гривень), але й ефективними спільними діями органів місцевої влади та фахівців податкової служби області у напрямку детінізації ринку праці.

Місцеві бюджети Донеччини отримали більше 760 мільйонів гривень плати за землю

За вісім місяців 2020 року місцеві бюджети Донецької області отримали 760,6 млн гривень плати за землю, значну частину якої, а це майже 23%, забезпечили землевласники Маріупольської громади.

Більше 80 відсотків загальної суми надходжень, а це 618,8 млн грн, сплачено підприємствами, установами та організаціями за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Підприємці забезпечили надходження плати за землю та орендної плати до бюджетів територіальних громад у сумі 141,8 млн гривень.

Плата за землю є одним із небагатьох видів платежів, які стовідсотково залишаються в бюджеті міста або району. Саме тому її надходження є вкрай важливим та необхідним для міських та селищних рад.

Податкова Донеччини нагадує – у разі отримання платником земельного податку протягом звітного року нового витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, він зобов’язаний подати уточнюючі податкові декларації з плати за землю з дати набрання чинності рішення відповідної ради про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі на території населеного пункту.

З початку року Податковою Донеччини упереджено ризикових операцій майже на 27 мільйонів гривень

Сьогодні кожне підприємство самостійно вибирає – працювати та платити податки чесно чи йти на правопорушення, ризикуючи своєю діловою репутацією. Але останні повинні розуміти, що міра відповідальності за скоєне правопорушення у податковій сфері настане за будь-яких обставин і вона завжди буде вище очікуваних сподівань відсутності покарання.

У зв’язку з цим, пріоритетом в роботі податкових органів залишається робота, спрямована на попередження ризикових операцій, яка неможлива без налагоджених партнерських відносин з платниками податків.

Протягом останніх років державою, як суб'єктом правовідносин у податковій сфері, впроваджено ряд механізмів, що суттєво удосконалили правове поле для викорінення зловживань при адмініструванні податку на додану вартість.

По-перше, це  Система електронного адміністрування податку на додану вартість. Принцип її роботи не складний і водночас ефективний. Простими словами - спочатку підприємству необхідно поповнити рахунок (або купити товар), а потім зареєструвати податкову накладну. Система автоматично у розрізі платників аналізує суми ПДВ по виписаних та отриманих податкових накладних, сплачені суми при ввезенні товару на митну територію, суми поповнення та залишку на електронному рахунку. Такий порядок роботи системи повністю ліквідував можливість формування «фіктивного паперового кредиту» за рахунок маніпулювань податковою звітністю з ПДВ.

По-друге, це Система моніторингу податкових накладних (розрахунків коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, яка постійно удосконалюється протягом останнього року. Нагадаємо, що це за критерії:

-                якщо ваш контрагент відверто підпадає під ознаки фіктивного підприємства (зареєстровано на недійсні, або підроблені документи, зареєстровано або перереєстровано на померлих або безвісті зниклих осіб, зареєстровано на втрачені документи), то будьте впевнені, що діяльність такого платника буде відразу заблокована, а податкові наслідки діяльності такого фіктивного підприємства будуть стосуватися і їх контрагентів;

-                якщо ви, або ваш контрагент, будете здійснювати фінансово-господарську діяльність без наявності відповідних ліцензій, які засвідчують право платника на виробництво, експорт, імпорт або торгівлю певними видами товарів, будете намагатися реалізувати товар, який не придбавався (якщо підприємство не є виробником), або будете вносити зміни (коригувати) у вже проведені операції в обсягах, які ви не здійснювали, то такі операції невідмінно потраплять до кола зору податкових органів;

-                під моніторинг Системи також підпадають платники, які не мають відкритих рахунків у банківських установах, керівник підприємства був посадовою особою ліквідованого підприємства, не звітує до податкових органів, а також платники, відносно яких в органах ДПС наявна податкова інформація, що свідчить про проведення ризикових операцій.

Необхідно зазначити, що на сьогодні податковими органами запроваджено досить потужну систему обміну податковою інформацією, і вся процедура збору належної доказової бази щодо проведення фіктивних операцій не перевищує 3-х місяців.

Так, протягом 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області встановлено наявність ознак ризику та упереджено декларування ризикових операцій на 26,7 млн грн ПДВ, при цьому сума таких операцій перевищує 133,5 млн гривень.

Маєте податковий борг понад 1020 гривень? Чекайте на податкову вимогу!

У разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. Це визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Термін, щоб повідомити про несправність РРО та/або ПРРО

Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265);

- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі – Порядок №317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку №317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону №265.

До уваги платників ПДВ!

Шановні платники податків, звертаємо Вашу увагу на внесені зміни до Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, затверджені наказом ДПС України від 08.09.2020 року № 479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67», який Ви зможете знайти на сайті ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74760.html.

ГУ ДПС у Донецькій області

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
0

Эта запись была размещена в рубрики: