Налоговая Славянска информирует: В Донецкой области уплатили почти на 23млн. гривен единого налога

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень,крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

Новації-466 для платників єдиного податку

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує про зміни для платників єдиного податку, передбачені Законом України від 16.01.2020 № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а саме:

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ;

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

Алгоритм списання недоїмки з ЄСВ для недіючих ФОПів

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області  повідомляє про механізм списання недоїмки з ЄСВ для недіючих ФОПів.  

Так, 02.06.2020 року офіційно опублікований Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року №592-ІХ (далі- Закон№592), який набирає чинності з 01.01.2021 року.

Окремі норми цього Закону вступили в силу з 03.06.2020 та стосуються списання за заявою платника суми недоїмки по єдиному внеску, штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки певним категоріям за період з 01.01.2017.

Отже, з 03.06.2020 року діють норми щодо списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску з числа фізичних осіб – підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017  до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Закон України № 466: новації податкового законодавства у разі стягнення податкового боргу

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.

  1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:

► аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

  1. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:

► отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);

► отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);

► отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).

 

  1. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

  2. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).

  3. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).

  4. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:

     

► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

  1. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9  розділу II ПКУ.


Легальна праця - це соціальні гарантії працівникам

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.

Нелегальні  трудові відносини та не задекларована заробітна плата  призводять до зменшення надходжень до бюджетів,  створюють брак коштів для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а  наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та  соціальні гарантії: безпечні умови праці, регулярну заробітну плату, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування на випадок безробіття.

Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників  належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.

Слов’янсько-Лиманське управління

Більше 45 мільйонів гривень заплатили власники нерухомості Донеччини за «зайву» житлову площу

За перше півріччя 2020 року місцеві бюджети Донецької області отримали 45,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Більше третини від усіх надходжень податку на нерухоме майно по Донецькій області забезпечили платники м.Маріуполя – їх цьогорічний внесок вже склав майже 16,5 млн гривень. 

За шість місяців 2020 року юридичні особи сплатили 32,1 млн грн, в тому числі 10,9 млн грн надійшло від платників-юридичних осіб м. Маріуполя. 

Що стосується фізичних осіб – власників нерухомості, то за січень-червень поточного року вони перерахували податку на нерухоме майно 13,4 млн грн, що на 0,3 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Платниками цього податку є всі власники приватної та комерційної нерухомості, незалежно від того, є вони резидентами чи ні. Оподаткуванню підлягають всі квартири площею більше 60 кв.м, приватні будинки – понад 120 кв.м, і якщо у власності і те, і інше – 180 кв.метрів. Разом з тим, податок сплачується лише за ту площу, яка перевищує пільгову. Ставки та пільги з податку встановлюються органами місцевого самоврядування. 

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягає сплаті протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. 

6 мільярдів гривень ПДФО поповнили зведений бюджет Донеччини 

За шість місяців 2020 року спрямована платниками Донеччини до зведеного бюджету країни сума податку на доходи фізичних осіб склала 6,0 млрд гривень. В порівнянні з минулорічними показниками надходження від сплати зазначених податків збільшились на 63,4 млн гривень. 

Чверть сплаченого податку на доходи фізичних осіб, а саме – 1,5 млрд гривень, спрямовано до державного бюджету країни, лише у червні цей показник склав 277,3 млн гривень. 

Відповідно 75% від загальної суми надходжень, або 4,5 млрд грн, залишились в розпорядженні місцевих бюджетів області, і це значна підтримка  для розвитку та благоустрою Донецького регіону. 

Податок на доходи фізичних осіб безпосередньо залежить від розміру заробітної плати, яку офіційно отримують працевлаштовані працівники. Тому фахівцями податкової служби Донеччини постійно проводиться профілактична робота з питань легалізації трудових відносин та увесь комплекс контрольно-перевірочних заходів з метою збереження державних соціальних гарантій для громадян. 

Шановні роботодавці! Тільки свідоме розуміння та відповідальне ставлення до найманих працівників щодо дотримання прозорої заробітної плати забезпечує прогрес у цьому важливому економіко-соціальному напряму. Власне, це розуміння повинно стати ведучим трендом діяльності будь-якого бізнесу.

За перше півріччя 2020 року бюджет Донеччини отримав більше мільйону гривень штрафів за порушення у сфері готівкових операцій 

Розрахунки в готівковій та безготівковій формі з використанням РРО завжди є в центрі особливої уваги та контролю з боку ГУ ДПС у Донецькій області. 

З початку року співробітниками підрозділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування області проведено 118 фактичних перевірок. Як результат – донараховано штрафних санкцій на суму 2,7 млн грн, з них до бюджету надійшло майже 1,2 млн гривень. 

ГУ ДПС у Донецькій області нагадує, що вже з 01 серпня 2020 року набувають чинності зміни, внесені Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детенізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг». Для зручності уся актуальна інформація з цього питання винесена окремим банером «Новітні РРО» за наступним посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro

На Донеччині сплатили єдиного податку майже на 23 мільйона гривень більше торішніх показників 

Суб’єкти господарювання Донеччини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за січень-червень 2020 року сплатили до місцевих бюджетів області 461,3 млн грн єдиного податку, що на 22,7 млн грн перевищує показник відповідного періоду 2019 року. 

Фізичні особи-підприємці є лідерами зі сплати єдиного податку – ними  сплачено до місцевих бюджетів 338,6 млн гривень. 

Натомість, юридичними особами - платниками єдиного податку перераховано до місцевої казни 122,7 млн грн, у тому числі більше половини надійшло від сільгоспвиробників області - 68,1 млн гривень. 

Найбільше надходжень з цього податку забезпечили підприємці м. Маріуполя – ними сплачено до місцевої казни 120,7 млн грн, що складає чверть від усього обсягу надходжень єдиного податку. Також від бізнесу м. Покровськ надійшло 61,7 млн грн, а платники податків м. Краматорськ та м. Слов’янськ забезпечили надходження майже в однакових обсягах – 55,9 млн грн та 55,8 млн грн відповідно.

У Головному управлінні ДПС у Донецькій області звертають увагу, що єдиний податок у повному обсязі зараховується до загального фонду місцевих бюджетів. Саме тому, перераховуючи зазначений податок своєчасно та у повному обсязі, підприємці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї громади. 

ГУ ДПС у Донецькій області

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
1

Эта запись была размещена в рубрики: