Військовий лікар завжди на передовій, навіть, коли в тилу!

Незвичайні люди - військові лікарі. Вони готові рятувати життя під кулями та вибухами, цілодобово чергувати біля ліжка хворого, забувати про свої потреби та втому. Ми розкажемо Вам про тих, кому маріупольські гвардійці завдячують своїм здоров’ям.

Старший сержант Лілія Томчишина– санітарний інструктор 1 патрульної роти стрілецького батальйону (з КЕОП та ОГП) військової частини 3057 Національної гвардії України. За її плечима – сім років професійного стажу.

«У 2013 році закінчила медичне училище та працювала у Київській міській лікарні медичною сестрою. Через рік почалась мобілізація і я не лишилась осторонь. Спочатку це була військова частина 3066 у Київі, а в 2015 році я потрапила до Маріуполя»,- розповідає Лілія,- «Моя робота завжди мені подобалася, думка про те, що ти допомагаєш людям, зміцнює переконання, що це – моє покликання»!

Начальник медичного пункту Маріупольської бригади НГУ старший лейтенант Михайло Солдугей розповів, як він став військовим лікарем:

«Все своє свідоме життя я присвятив медичній справі. Спочатку це був медичний коледж, потім отримав вищу медичну освіту за якою стажувався у Польщі. В 2011 році вступив до Української віськово-медичної академії, де і почалось моє життя військовослужбовця. У червні 2015, я прийняв присягу на вірність українському народу. Вперше на посаді військового лікаря я опинився у військовій частині 3066, та вже за два роки був направлений до зони проведення АТО, а саме у військову частину 3057. Взагалі у мене медична родина. Моя дружина також військовий медик, тільки службу проходить у 56 ОМПБр ЗСУ.


Саме у цей важкий час кожен медик на рахунку, особливо в умовах пандемії. У нашій частині ми щоденно проводимо дезінфекцію спальних приміщень, їдальні, спеціальних автомобілів. Вся медична служба постійно працює аби зберегти та захистити  стан здоров’я гвардійців.»

Старшина Лариса Сирота віддала військовій медицині 23 роки. І про свій вибір жодного разу не пошкодувала.

«Вже 23 роки моє життя пов`язане з військовою медичною справою. В 1997 році я прийшла на службу до військової частини 3057. Спочатку була санінструктором роти, потім дезинфектром, а з 2018 року і на данний час я фельдшер медичного пункту та начальник аптеки. Медик – це покликання. Коли обираєш цю професію, повинне бути чітке розуміння: твоя помилка дорівнює життю. Тому медик – це професія сміливих і впевнених у собі людей. На передодні Дня медичного працівника я хочу привітати всіх колег! Військові медики — це особливі фахівці в погонах, які присвятили себе надзвичайно складній, благородній і почесній професії. Щоденний результат нашої праці — це тисячі врятованих людських життів військовослужбовців та цивільного населення»!

Дійсно, якщо життя та здоров’я людини – найвища цінність, то служити цьому благородна справа! Медики нашої частини віддаються їй повністю і без вагань. Попри всі труднощі їм вдалося створити ефективний та дружній колектив.  Від їх копіткої щоденної праці великою мірою залежить здатність підрозділів виконувати свої службові та бойові завдання.

Галина Фалько


Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

2
5

Эта запись была размещена в рубрики: