Замінований Донбас. Гвардійці лікують рани сплюндрованої наслідками російської агресії землі

 Мінна загроза в Україні – головний біль цілих поколінь саперів після Другої Світової війни. Неоголошена ж війна російських окупантів проти українців довела цей біль до нечуваної досі гостроти.

За даними ООН Донбас залишив позаду Ліван, Ірак, В’єтнам, Конго, Афганістан та Сирію (!), і вже понад два роки утримує статус найбільш замінованого регіону світу! У складі Національної гвардії України служать люди, які борються з цією проблемою не покладаючи рук, і роботи для яких вистачить мінімум на півстоліття, навіть, якби війна припинилася просто зараз!

Пронизливий вітер, який встиг розігнатися донецькими степами, без застережень проникає під бронежилет, і забирає останні крихти тепла. Дощ перетворює ґрунт на болото. Пальці коцюбить від холоду та вологи, навіть, в рукавичках. Добрий господар не вижене собаку на двір, але на війні погода – не привід розслаблятися. Інженерним підрозділам гвардійців теж не позаздриш: зранку до вечора вони в полі: мають дослідити кожну п’ядь української землі металодетектрами, порпатись у зимному та вогкому ґрунті, знаходити, ідентифікувати, обережно витягати та сортувати знахідки: металобрухт окремо від вибухонебезпечних предметів.

«Ми, наразі, багато працюємо. Роботи можуть припинятися тільки, коли стемніє чи коли випадає багато снігу. Чому? Просто, нам, крім показів металодетектора, бажаний також візуальний та фізичний доступ до вибухо-небезпечного предмета. Фактично, такі дні цієї зими можна порахувати на пальцях. Більше жодних серйозних застережень, які не дозволили б нам вийти в поле, немає. До речі, рясні опади часто призводять до того, що раніше присипаний землею боєприпас опиняється на видноті», – поділився сапер групи розмінування Сергій Аубакіров. Це від його уважності залежить, що буде вилучено із землі. Саме він – та людина, яка знаходить боєприпаси, маркує їхнє розташування та визначає категорію небезпеки.

 

У слід за Сергієм у небезпечну гру вступає Родіон. Він вилучає знайдені боєприпаси із землі та переносить їх на спеціально підготовлену ділянку вибухонебезпечних предметів.

«Костюм підривника важить понад двадцять кілограмів. Треба бути досить витривалим, щоб у ньому працювати, дуже швидко втомлюєшся. Я переношу та підриваю знахідки. Але ми не все знайдене переносимо. Ті, боєприпаси, які не можна транспортувати, ми підриваємо на місці», – пояснив сапер групи розмінування Родіон Мягких

«Цифри кажуть самі за себе. Зведена група розмінування угрупування НГУ в ОТУ «Північ» діє з вересня минулого року. За цей час було виявлено та знешкоджено понад 400 одиниць вибухонебезпечних предметів. Це різноманітні артилерійські та інженерні боєприпаси, мінометні міни, реактивні постріли, гранати, набої різного калібру тощо. Все це – безпека наших військовослужбовців, які виконують завдання в районі проведення ООС. Не варто також забувати, що з початку війни понад тисяча цивільних громадян загинули та отримали поранення. Ми робимо все можливе, щоб запобігати таким жертвам», – розповів командир зведеної групи розмінування угрупування НГУ в ОТУ «Північ» Мар’ян Балагуш.

«Чистих» від вибухо-небезпечних предметів військових об’єктів трапляється мало, навіть там, де активних бойових дій не було. Так 28 лютого інженери-гвардійці працювали на ділянці на Луганщині за декілька кілометрів від кордону з країною-агресором. Там сапери виявили ручні гранати РГД-5 та Ф-1. І цей факт зайвий раз підкреслює: мінна загроза – всюди, ми маємо бути пильними, причому завжди.

Прес-служба угрупування НГУ в ОТУ «Північ»


Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея
Фотогалерея

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
4

Эта запись была размещена в рубрики: