Славянское налоговое управление информирует: ответственность за неиспользование РРО в расчетных операциях


Відповідальність платника податків за не проведення розрахункової операції через програмний РРО

 Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX у разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Зазначена норми набуває чинності 19.04.2020 року.

 

Право на податкову знижку фізичної особи – підприємця, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

(Платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України)

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

(Платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України)

Нагадуємо! При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

  1. отримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;
  2. авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
  3. отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
  4. після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

 

Новації 2020 року у застосуванні РРО: процедура повернення коштів «кешбек»

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01.10.2020 набирають чинності норми Закону України від 20 вересня 2019 року    № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» щодо запровадження механізму «кешбек».

Механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на них.

Процедура повернення коштів «кешбек» така:

  • купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, покупець перевіряє чек на офіційному вебпорталі ДПС;
  • якщо чек відсутній на офіційному вебпорталі ДПС, подається скарга через Електронний кабінет;
  • якщо чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а покупцю повертається вартість покупки, при цьому, товар залишається у такого покупця;
  • покупець не зможе використовувати систему «кешбек» у нечесній конкурентній боротьбі;
  • для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через Електронний кабінет;
  • застосувати штраф лише по факту надходження скарги буде неможливо – податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення – встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа;
  • податкова служба насамперед оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця;
  • оскаржувати чек можна за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень.

 

За несвоєчасно сплачений єдиний внесок платник несе відповідальність

Слов’янсько-Лиманське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Тобто, незалежно від того чи отримано платником дохід (прибуток) чи ні, платник зобов’язаний сплатити єдиний внесок, при цьому сума внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).

При наявності у платника зобов’язань з єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями з сплати податків, інших обов’язкових платежів, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими податковими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

У разі сплаті сум заборгованості з єдиного внеску необхідно враховувати, що за порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Якщо платник на кінець календарного місяця допустив заборгованість з єдиного внеску, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Відмова в отриманні податкової вимоги не звільняє від сплати податкових зобов’язань. Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків, якщо її надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, або незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після цього податкова вимога вважається узгодженою та у разі несплати платником податків недоїмки з єдиного внеску, передається до Державної виконавчої служби України, а це ще – 10 % виконавчого збору, арешт рухомого/нерухомого майна, тимчасове обмеження виїзду боржників за кордон.

Доводимо до відома, що відповідно до п. 13 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04. 2015 № 449 із змінами, не застосовується строк давності при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум штрафів з єдиного внеску.

Сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, навіть у процедурі санації відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи-підприємця, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Нагадаємо, що за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» у меню його приватної частини «Стан розрахунків з бюджетом» можна відслідковувати стан розрахунків стосовно сплати платежів та заборгованості перед бюджетом.

Звертаємо увагу, що своєчасно несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

 Слов’янсько-Лиманське управління

 

Роздрібна торгівля алкоголем та тютюном принесла до місцевих бюджетів Донеччини майже 24 мільйони гривень

Упродовж січня цього року платники податків Донеччини сплатили до державного бюджету 8,5 млн грн акцизного податку. Фактична сплата цього податку перевищила минулорічні показники майже вп’ятеро разів більше, а додаткові надходження склали 7,8 млн гривень. При цьому від виробництва горілчаної продукції надійшло 7,6 млн гривень, електричної енергії – 0,8 млн гривень, а від виробництва пива – 89 тис. гривень. Це, безсумнівно, свідчить, що робота Податкової Донеччини з протидії правопорушенням у сфері обігу підакцизної продукції приносить свої плоди і все більше підприємств віддають перевагу працювати «по білому», не порушуючи норми закону.

Місцеві ж бюджети за цей же період отримали 23,7 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. До того ж сплата цього податку перевищила показники минулого року відповідного періоду на 24 відсотка, тобто, додатково надійшло 4,5 млн гривень.

#НоваПодаткова в рамках активізації боротьби зі схемами нелегального обігу пального та спирту пропонує об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади. Так, нещодавно Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий». Тепер й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.

На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі, а ознайомитися з його роботою можна за наступним посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles.

 

Залучайтесь до використання програмних РРО!

Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що запровадження програмних РРО як альтернативи класичним РРО передбачене Законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Використання саме програмних РРО для суб’єктів господарювання буде простійшим, швидшим та  дешевшим:

  • виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
  • Z-звіт створюватиметься в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника (питання буде остаточно врегульовано після прийняття ЗУ №2711);
  • з'явиться альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
  • дає змогу працювати в режимі оффлайн (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт у ДПС;
  • нові мобільні точки продажів (кава-машини, мобільні продажі тощо.)

 

Звертаємо увагу, що тестування безкоштовного програмного РРО від ДПС вже триває тут: www.prrosto.kmu.gov.ua,  а з 19.04.2020 року бізнес отримає можливість повноцінно використовувати програмні РРО замість класичних.

 

Місцеві бюджети Донеччини отримали перші 915 мільйонів грн податків

З початку цього року приріст надходжень до місцевих бюджетів Донеччини склав 76 млн грн, що на 9,1% більше, ніж у січні 2019 року. Загалом упродовж січня платники податків перерахували на розвиток територіальних громад 914,6 млн гривень.

Серед основних платежів, яких місцеві скарбниці отримали найбільше – податок на доходи з фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизної продукції та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У 2020 році головним сегментом наповнення місцевих бюджетів, як і раніше, залишається податок на доходи з фізичних осіб. Упродовж січня платники податків Донецького регіону сплатили 659,1 млн грн цього платежу, що на 67,3 млн грн більше, ніж у січні минулого року.

На другому місці за надходженнями – єдиний податок, якого малий бізнес перерахував з початку цього року 119,4 млн гривень. Крім того, приріст із єдиного податку до минулого року склав майже 4 млн грн, що надало змогу місцевим органам влади за рахунок додаткових коштів збільшити фінансування проектів в соціальній сфері.

Місцеві скарбниці також отримали 84,9 млн грн плати за землю та 13,3 млн грн податку за нерухоме майно. Порівняно із січнем минулого року надходження цих платежів зросли відповідно на 15,6 млн грн та 0,8 млн  гривень. Щодо акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, то його перерахували в сумі 23,7 млн грн, а це на 4,5 млн грн більше, ніж торік.

Позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів базується, насамперед, на сумлінному відношенні соціально відповідального бізнесу, що забезпечує стабільно високий рівень добровільної сплати податків.

 

Держбюджет від Донеччини отримав більше 346 мільйонів грн ПДВ

Завдяки ефективному адмініструванню податку на додану вартість, якісній аналітичній роботі у сфері упередження та руйнування  схем мінімізації податкова Донеччини забезпечує стабільне надходження цього податку і у 2020 році.

Як результат - січневі надходження ПДВ у Донецькій області перевищили минулорічні на 59,3 мільйонів, або на 20,7 відсотків.

Загалом за перший місяць року донецький бізнес спрямував до державного бюджету 346,1 мільйонів гривень податку на додану вартість.

Нагадаємо, на початок лютого 2020 року на території Донецького регіону нараховується 7473 платника ПДВ (6924 СГД-юридичних осіб, 549 фізичних осіб-підприємців).

Більшу частину сплаченого податку забезпечили суб'єкти господарювання м. Маріуполя – 108,7 млн грн, бізнес-спільнота м. Бахмут направила до державної скарбниці 48,9 млн грн, а підприємці м. Краматорськ – 43,2 млн гривень.

Крім того, з початку 2020 року загальна сума відшкодування ПДВ склала 35,5 млн грн, з яких за результатами документальних перевірок 16,7 млн грн, а за результатами камеральних - 18,8 млн грн податку на додану вартість.

ГУ ДПС у Донецькій області наголошує, що основний вектор діяльності податкової служби Донеччини – це досягнення європейських стандартів прозорості в адмініструванні. Завдяки постійному покращенню якості та запровадженню нових підходів до адміністрування ПДВ з кожним днем можливостей для маніпуляцій з цим податком стає все менше, а сам процес відшкодування становиться більш прозорим та автоматичним.

Підприємства Донеччини сплатили у січні 2020 року більше 26 мільйонів гривень податку на прибуток

У січні цього року платники податків – юридичні особи Донецької області сплатили до державного бюджету 23,6 млн грн, а до місцевих бюджетів – 2,8 млн грн податку на прибуток. Загалом до зведеного бюджету країни надійшло 26,4 млн грн цього податку.

З початку 2020 року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 77,8 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.

Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

Найбільший внесок цього податку забезпечили підприємства м.Маріуполя – майже 4 мільйони грн, мільйонний рубіж досягли також бізнес-спільноти м. Слов’янськ (1,5 млн грн), м. Костянтинівка (1,2 млн грн) та м. Покровськ – 1,1 млн гривень.

До місцевих скарбниць Донеччини надійшло майже 120 мільйонів грн єдиного податку

За січень поточного року від платників податків Донецького регіону, які застосовують спрощену систему оподаткування, до місцевих бюджетів надійшло 119,4 млн грн єдиного податку. Це на 4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зокрема, з початку року фізичні особи – підприємці перерахували 68,2 млн грн єдиного податку, що на 7,6 млн грн більше, ніж за відповідний період торік.

А від платників ІІІ групи спрощеної системи оподаткування - юридичних осіб надійшло 10,8 млн грн єдиного податку, що на 0,2 млн грн перевищує надходження січня 2019 року.

Крім того, впродовж січня у 2020 році бюджети громад отримали 40,4 млн грн єдиного податку від сільськогосподарських товаровиробників ІV групи.

Зазначимо, що єдиний податок є одним з найвагоміших фінансових джерел у вирішенні соціально-економічних питань регіону, так як у повному обсязі спрямовується до місцевих скарбниць Донеччини. 

ГУ ДПС у Донецькій області

 

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
0

Эта запись была размещена в рубрики: