Чому герої Крут– приклад для наслідування для гвардійців

Сьогодні кожен школяр знає цю історію: 29 січня 1918 року декілька сотень молодих людей вступили у нерівний бій проти багатотисячного більшовицького війська та стримували його наступ на Київ протягом трьох день.

Тридцять українських воїнів потрапили в полон та зазнали мученицької смерті. Тоді, як і зараз, Україна була втягнута Кремлем у війну, і багато молодих громадян нашої держави так само рвуться у бій, аби її захистити.

Олег Коваленко народився та виріс у селі Лоска, що у кількох десятках кілометрів від Крутів. Про героїв згаданих історичних подій дізнався від батька. Свій військовий шлях майбутній офіцер розпочав строковцем у кримській військовій частині 3058. Але у лютому 2014 року «зелені чоловічки» анексували український півострів. У березні його підрозділ, вийшов з Криму. Строковик потрапив до військової частини 3029 у Запоріжжі, і там остаточно вирішив стати професійним воїном.

«Те, що «зелені чоловічки» – це російські військові, було зрозуміло з першого ж дня їхнього перебування там. Вони розмовляли російською мовою, використовували російську зброю, їздили на російській бронетехніці з російськими номерами. Мрія стати офіцером – для мене це щось особисте, адже я відчуваю персональну відповідальність за розвиток нашої армії», – ділиться гвардієць. Наразі він навчається на 4 курсі командно-штабного факультету Національної Академії Національної гвардії України. Вважає, що той досвід, який він отримує під час стажування у Маріупольській бригаді в районі проведення операції Об’єднаних сил не можливо замінити ані підручниками, ані полігонами.

Євгену Тимофєєву 22 роки. Він – випускник машинобудівного коледжу у Харкові. Після навчання рік працював, потім призвався на строкову службу. Через 4 місяці, у серпні 2018 року, підписав контракт з Національною гвардією. Євген служить на посаді гранатометника 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3017. Неодноразово виконував завдання з охорони взводних опорних пунктів, а також ніс службу на блокпостах у районі проведення операції Об'єднаних сил.

«Так сталося, що у 2014 році багато моїх друзів стали першими на захист держави. Я на той момент був 17-річним юнаком та всіляко підтримував нашу армію. Я думаю певну роль зіграв історичний урок кривавого січня 1919 року. Ми маємо пам'ятати наших героїв, які загинули тоді та тих, які поклали своє життя за Україну у новітній історії», – поділився Євген Тимофєєв.

Вадим Пащенко служить у військовій частині 3051, що базується в місті Суми. Юнак з Харківщини призвався до лав Національної гвардії восени 2019 року.


«Не всупереч, а завдяки. Саме завдяки молодим юнакам та дівчатам, які свідомо стають на захист своєї країни, Україна має майбутнє. Сказати, що все життя мріяв одягти військову форму – це злукавити. Проте зараз я – гвардієць, за плечима якого вже майже три місяці служби. Ти чітко усвідомлюєш, де твоє місце, і наскільки важливою є твоя роль в нинішній час, що таке відчуття плеча колеги та упевненості у побратимах», – такі слова гвардійця.

Його товариш Олег Романенко натомість завжди мріяв стати військовим. Він також служить у Сумському батальйоні. Для нього форма кольору «олива» - це, дійсно, виважений крок.

«Служити – це мій свідомий вибір, продиктований бажанням стати одним з тих, хто допоможе Україні вибороти майбутнє, в якому не буде пострілів та втрачених життів. Кожен для себе вирішує – як будувати своє життя. Когось від одного слова «армія» до тями привести складно, а хтось з дитинства себе у військовій формі бачить. Я, очевидно, належу до останніх. І коли зрозумів це остаточно, вирішив стати військовим. Є реальні речі, які викарбувані у словах військової присяги – ніколи не зрадити українському народові. Ось що важливо – не зрадити», - емоційно та відверто розповідає гвардієць Олег Романенко.

Так, вони всі різні – майбутні офіцери, бійці контрактної та строкової служби. У кожного свої мрії та своє бачення того, що вони особисто можуть зробити для держави, у якій народились та виросли, і якій присягнули. Цим хлопцям дійсно віриш. Що ж їх об’єднує? Вони – молоді, хоробрі, сповнені сил, вірять у свою військову фортуну та розуміють своє призначення – служити Україні.

За матеріали груп інформації та комунікації військових частин Східного оперативно-територіального об’єднання.

Следите за новостями на нашем “Telegram-канале

0
9

Эта запись была размещена в рубрики: