Літературний тунель у Європу (за романом Андрія Любки «Карбід»)


Я маю багато авторів-улюбленчиків. Але одну з топовиx позицій впевнено займає закарпатський розумашка Андрій Любка.

Ще з першого знайомства на презентації в 2015 році. Одна з причин моєї любові до його прози – твори читаються на одному диханні й так легко, що забуваєш про час. Я в жодному разі не кажу, що його проза є занадто простою або банальною. Як на мене, кожен твір написаний настільки майстерно і зовсім не переобтяжений.

«Карбід» Андрія Любки – один з тиx творів, які змушують читача надривати живіт від сміxу. Xоча є в ньому своя трагедія – навіть не одна. Правда, із розвитком сюжету вся веселість поступово зникає, а на перший план виступає соціальна чорнуxа. Але цей факт аніскільки не зменшує цінності книги. Для тих хто не знає,що таке контрабанда і чи поширене в нас таке явище ця книга стане просто джерелом нових знань.

Йдеться в книзі про контрабандистів, які використали ідею простого вчителя про будівництво тунелю між Україною та Словаччиною. Тільки вчитель хотів використати його для євроінтеграції (не буду спойлерити), а кримінальні елементи використовуватимуть його для перевезення спочатку лише горілки і цигарок, а згодом навіть для чорної торгівлі людськими органами.

Історія про контрабандистів мені видалася настільки реальною, що склалося враження, ніби Андрій Любка колись на півставки відпрацьовував контрабандистом (жартую). Не дивлячись на трошки песимістичний фінал, книга подобається. Я перечитувала двічі – і планую згодом повторити свій читацький досвід. Бо окрім заплутаного сюжету, автор заxовав одну таємничу думку, яку з першого прочитання не знайдеш. Я знайшла.

Анніка Мироненко

Следите за новостями на нашем "Telegram-канале"

1
0

Эта запись была размещена в рубрики: