Вони першими зустріли танки окупантів. Під Слов’янськом згадали українських захисників

Поблизу селище Мирне, що під Слов’янськом, на честь загиблих на блокпосту №1 українських вояків відкрили сквер Пам’яті.

26 червня 2014 року близько 19:00 російсько-терористичні формування за підтримки двох танків, а також самохідних артилерійських установок та бойових машин піхоти, розпочали штурм блокпосту № 1, що знаходився поблизу селища Мирне Слов’янського району.

Атака була стрімкою, до блокпоста ввірвалися танки. Бійці відчайдушно відбивалися з усіх видів стрілецької зброї. Цей бій забрав життя трьох військовослужбовців 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади та воїна батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького НГУ Артура Гулика. Він був учасником Євромайдану. З початком війни на сході України записався резервістом. На момент загибелі служив кулеметником 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти оперативного призначення. Ті, що лишилися живі, змушені були під вогнем відступити, забравши поранених. Відходили до найближчого блокпосту «Комбікормовий», що знаходився за 1,5 кілометри.

Очевидець тих подій, гвардієць-доброволець старший лейтенант Андрій Борисенко згадує:

«Бій тривав близько чотирьох годин. Ми зазнали втрат у перші 40 хвилин. Відступили, далі я був направлений до шпиталю у Харків, бо зазнав контузії. Наступного дня від спецпризначенця, що лежав поруч, я дізнався що блокпост відбили і,наших побратимів нарешті, тіла вдалося забрали. Артур був моїм товаришем. Ми почали дружити з першого дня, коли прийшли добровольцями. Того дня ми не бачилися декілька годин, коли він побачив мене, сказав: «Андрюха, я за тобою так сумував»! Через 4 години він загинув від поранення».

Пам’ять українських воїнів свято бережуть українські активісти Мирного. Саме завдяки їх ініціатив на місці блокпоста з’явився пам’ятний знак. Вони ж запросили на його відкриття рідних, близьких, побратимів загиблих та місцевих мешканців. Право відкрити пам’ятний знак надали матерям, сини яких загинули того дня.

 «Ми виховали своїх дітей мужніми й сильними, і жили вони з честю справжніх чоловіків, попри свій вік. Нехай наші діти загинули у страшному пеклі далеко від свого дому, але душа їх полетіла у небо на цьому місці. Вдячні жителям селища Мирного за те, що ви зробили таку красу на цьому пеклі. Це повинно стати пам’ятним місцем того, що випадкових смертей не буває. А наші сини загинули заради майбутнього», - поділилася своїм болем мати загиблого Максима Добрянського.

Місцеві волонтери, які протягом п’яти років дбали про це пам’ятне місце, прибирали сміття, оберігали його від ексцесів вандалізму, відкрили на цьому сквер Пам’яті. Вони виступають з пропозицією, що сквер має стати комунальною власністю, і тоді його збереженням будуть займатися на професійному рівні відповідні служби.

«Ми завдячуємо хлопцям, що вони утримали цей блокпост. Тут була важлива розв’язка. Через цю дорогу відбувалася евакуація на Ізюм, виїжджали мирні жителі. Ми зробили цей сквер Пам’яті для вас бійці, що пролили тут кров за наше місто та нашу землю. Ми будемо пам’ятати ваш подвиг. Донбас  - це Україна, армія та народ єдині, тому ми переможемо», – заявив голова місцевої ініціативної групи, волонтер Ярослав Золотий.

Після урочистих заходів за участі капеланів, відбулася презентація книги «Спокійної ночі» Максима Петренка, учасника подій в селищі Мирне.

Вічна пам’ять полеглим Героям!

Богдан Кондратов
Діана Краснікова

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

6
12

Эта запись была размещена в рубрики: