Слов’янські традиції: Пасха

Серед весняних свят в українців,як і у всіх східних слов’ян найбільшим багатством обрядових дій та звичаїв виділяється великодній цикл. Установлене християнською церквою, на честь Чудесного воскресіння Ісуса Христа,свято Паски і відзначаться у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця.

У народному побуті українців Великдень чітко утримував елементи язичницької весняної ритуалістики:випікання обрядового печива, фарбування яєць, ігри, танці й розваги молоді, вшанування предків, аграрна – магічні очисні обряди,тощо.

За тиждень до Великодня , у вербну (лозову) неділю ,з церкви приносили освячену вербу й шмагали всіх членів родини та худобу примовляючи:

«Лоза б’є , не я б’ю , за тиждень – Великдень»,пізніше цією гілкою перший раз виганяли корову в череду. Від вербної неділі починали активну підготовку до Великодня:варили яйця і розписували писанки,фарбували крашанки,начиняли ковбаси,випікали обрядове печиво,включаючи обов’язкову пшеничну паску ,а подекуди й солодку сирну бабку. Коли випікалася паска то господиня слідкувала,щоб двері були зачинені і не рипались туди сюди напускаючи холоду в піч ,щоб паска добре підійшла і загнітилась на страсний (чистий) четвер кожна господиня намагалась принести з церкви запалену,так звану страсну свічку , нею випалювали хрести на стелі й дверях ,сподіваючись захистити свій дім від злих сил. Давне коріння має звичай запалювання великодніх багать,які розпалювали на високих пагорбах на всю ніч із суботи на неділю.

Великоднє гуляння,на яке сходилося все село ,за традицією відбувалося на подвір ‘ї коло церкви. Цікаво що протягом трьох днів свята усім парафіянам (від дітей до дорослих) дозволялося дзвонити у церковні дзвони. Вважалося ,що вони відлякують нечисту силу і сприяють тому ,щоб гречка уродила.

Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки грали у цокання – биття яйця об яйце ,той кому вдавалось розбити яйце суперника ,забирав його собі. Були дерев ‘яні обманки – крашанки ,якими можна було виграти багато яєць . У парубків були свої ігри у яких виявлялась спритність ,сила а в дівчат вміння танцювати ,співати і перевтілюватись в певний образ. Недарма великодні ігрища вважалися справжніми ярмарками наречених які частенько закінчувались шлюбом.

У весняному циклі значне місце займали обряди пов’язані с культом прещурів Померлих родичів провідували ,як правило ,у першу неділю після Великодня (проводи ,гробки ,поминальна неділя) . на цвинтар несли паски ,яйця ,сало ,ковбасу ,пироги ,й обідали прямо на могилках чи за столиком. Могилки прикрашали квітами ,клали паску ,крашанки,печиво,конфетки ф діти ходили та збирали на помин душі померлих .

У цей день пригощали та роздавали милостиню як старим ,немічним ,хворим та сиротам «за упокій душі» . Ця традиція побутує і в наш час.

Цікава була традиція в старі часи ,коли зі святом Великодня вітали рідних ,знайомих ,друзів поштовими листівками :

  • Христос Воскрес !
  • Воістину Воскрес !

До традиції виготовлення писанок та крашанок долучалось виготовлення сувенірних – розписних яєць із сувеніром дарунком в середині . Яйце розкривалось і радувало зір неповторним , оригінальним виконанням. Ці сувеніри виготовлювались для заможного панства . До цієї категорії дорогих сувенірів можна віднести і знамениті ,із коштовного матеріалу ,яйця фірми Фаберже ,які стали еталоном і взірцем неперевершеної майстерності яка дивує і по цей час весь білий світ.

Христос Воскрес !

Використовувався матеріал ;
«Українська вишиванка» Київ «Либідь» 1994 стор 193 ,194
«Культура і побут населення України»; Київ , «Либідь»  1993 стор 167

Духін О

0
0

Эта запись была размещена в рубрики: