Безрибні річки…

 


Багато років політика рибного господарства була заснована тільки на споживчому відношенні до рибних ресурсів, що, безумовно, призвело до того, що майбутні покоління будуть змушені вкладати чималі зусилля і величезні кошти в відновлення популяцій цінних видів риби чисельність яких зменшилася до критичної межі.

Екологи переконані, що настільки критичній ситуації ще не було. Наші водойми погубила безвідповідальність і жадібність. Жоден вид риби не пропав просто так.

В останнє видання Червоної Книги України попало більш ніж 70 видів аборигенної риби, як зникаючи види. Ми що з вами пережили якусь екологічну катастрофу?..

- Вихід з ситуації є! Треба пере форматувати вітчизняну рибну галузь та припинити безглузде видобування риби з дикої природи, та почати вирощувати її на рибницьких фермах - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - За Аквакультурою та Мори Культурою майбутнє!

Україна має 63 тис. річок, 400 тис ставків, 1100 водосховищ, два моря. В нас є значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1 млн 300 тис га.

У 2018 році діяльність в умовах аквакультури здійснювали понад 4 тис. суб’єктів господарювання. Ними було вирощено 20 193 тонни водних біоресурсів. З яких було виловлено 15 977 тонн риби (товарної риби та молоді риб на зарибнення водойм).

Багато це чи мало? Фахівці стверджують, що це занадто мало! Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку Аквакультури в країні.

Досить бездумно черпати у природи! Потрібно починати вирощувати рибу для продовольчого кошика. Адже природні ресурси не безмежні, і сьогодні серйозно виснажені. В Україні є все - і неосяжні водні простори, і іхтіологи та рибоводи світового класу для того, щоб в короткі терміни почати вирощувати риби в п'ять, шість разів більше, ніж сьогодні.

- При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською Рибницею - вважають в Асоціації рибалок України.

Однією з найбільш фундаментальних шкіл рибництва в світі вважається Українська школа. Але протягом останніх десятиліть українські фахівці від своєї незатребуваності на Батьківщині, а також від втоми і відчаю через чиновницькі побори почали шукати собі щастя за межами країни. Українські рибоводи активно брали участь своїми знаннями і працею в становленні рибних галузей ряду країн - В'єтнаму, Лаосу, Китаю, Арабських Еміратів. Сьогодні працюють і в Африці. Українські програми дозволили Польщі вийти на перше місце в Європі з вирощування коропа. Так само наші рибоводи в Ізраїльській пустелі допомогли виростити стільки риби, що це дозволило повністю наситити внутрішній ринок цієї країни, а в 2014 році вивело Ізраїль на третє місце в світі з виробництва червоної ікри. Програми та досвід українських рибоводів допомогли Румунії вийти на перше місце в світі з розведення білуги. Цю низку «вітчизняних» досягнень можна продовжувати. Всюди використовують досвід та знання наших іхтіологів і рибоводів, а вдома вони нікому не потрібні.

- Для того щоб підняти рибництво у нас в країні необхідні сміливі, революційні рішення. Напівмірами нічого не добитися. І благо, що приклад є з кого брати. Потрібно на українські водойми перенести досвід країн, які за короткий проміжок часу вийшли на передові позиції в світі – стверджує Олександр Чистяков.

Статистика невблаганна! Якщо порівняти обсяги водних живих ресурсів, вирощених у Китаї, який вважається світовим лідером з аква- і марикультури, з досягненнями наших рибних господарств, то картина явно не на нашу користь... Китай у 2018 році виростив 46,9 млн. тонн риби, Україна ж з її величезним водним потенціалом - в дві з половиною тисяч разів менше, всього 20,2 тис. тонн риби. Орієнтир є. Нам є до чого прагнути!

Що ж треба робити?

- Ставки для розведення риби треба здавати в оренду за символічну плату – кажуть в Асоціації рибалок України - а підприємців, які займаються цією галуззю, звільняти від сплати податків на довгостроковий термін.

При таких умовах вітчизняне рибництво зросте шаленими темпами. І не треба шукати закордонних інвестицій, це все можна зробити опираючись на вітчизняний потенціал.

Головне потрібно почати йти правильним шляхом, який необхідно позбавити від чиновницької бюрократії та корупції.

ДОВІДКА

Розвиток рибництва - це світова тенденція. Авторитетна сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до розвитку рибництва. Згідно з її Програмою до 2020 р. споживчий кошик населення планети на 65 % буде поповнюватися рибою, вирощеної в аква- або марикультурі, і тільки 35 % будуть забезпечуватися надходженнями від вилову із дикої природи.

Сьогодні на полицях наших магазинів 85 % складає імпортна рибна продукція і лише 15 % - вітчизняного виробництва. Такий стан справ починає загрожувати продуктовій безпеці країни в цьому сегменті.

У нас немає часу чекати, потрібно починати робити!

Прес служба Асоціації рибалок України

2
2

Эта запись была размещена в рубрики: