Учасники боїв за Дебальцеве зустрілися зі слов’янськими авіаторами


За свої цінності треба боротись. Гвардійці батальйону спеціального призначення військової частини 3035 зустрілись зі студентами Слов'янського коледжу Національного авіаційного університету. Говорили про героїв Майдану та неоголошеної війни Росії проти України.

В ці дні Україна вшановує Героїв Небесної Сотні. 40 відсотків першого складу «Донбасу» були активістами Майдану. При чому левова частина вояків батальйону – з Донеччини та Луганщини. Такі дані навів заступник командира першої роти по роботі з особовим складом БСП «Донбас» військової частини 3035 Сергій Коваленко. Він запевнив, що це був кістяк легендарного добровольчого підрозділу, який зазнав значних втрат в Іловайську, під Логвиновим, Вуглегірськом, Дебальцевим. Ці рани не загоїлись досі.

«У 2014 році у нас було переконання, що ми самі можемо змінити цю країну. Не хтось, а ми самі! Власне Ви у тому віці, коли треба брати свою долю в свої руки та щось змінювати, – звернувся до студентів лейтенант Сергій Коваленко.


Щодо війни, то вона – надзвичайно близько. Я, наприклад, до початку російської агресії був цивільною людиною, працював на Запорізькій АЕС. Та коли напали на Україну, пішов воювати. Найважче, мені особисто, було в залишеному нашими підрозділами Логвиному. Це – село на 25 будиночків. Ми намагалися його відбити. Росіяни там перекрили транспортну магістраль, яка зв’язувала Бахмут з Дебальцевим. Вони якимось чином з 8-го на 9-те лютого там примудрились окопатися. Ми атакували по трасі. Була ще спроба зайти по полю з флангу. Спробували 9-го числа – дивом лишилися живими, а 12-го – багато хлопців загинуло, і та територія лишилася за окупантом. Лишати свою землю, своїх людей ворогу дуже боляче».

Своїм бойовим досвідом поділився також уродженець Луганщини капітан Валерій Шульга. Свого часу він працював у карному розшуку. У лавах Національної гвардії – з кінця 2014 року.

«На війні втрачаємо кращих. Це – не вислів, це дійсно – так. Коли ми входили до Вуглегірська, одна з груп потрапила у дуже добре пристріляну засідку. Чотири наших хлопці загинули. Серед них «Карат» - мій дуже добрий товариш з Харкова. Майстер спорту по самбо, позитивна людина. В нього поцілили, мабуть, з зенітки, бо лист броні на грудях загнуло в середину», – поділився спогадами капітан Валерій Шульга.

Студенти слов’янського коледжу – відкриті до спілкування молоді люди. Багатьох з них війна теж не обійшла стороною. Хтось пережив обстріли, хтось втратив рідних, близьких друзів.

«Було цікаво послухати про Майдан, і про Дебальцеве теж. Як люди боролися за свої цінності та ідеї. Сумно, що багато губили друзів. І водночас нам було важливо поговорити зі справжніми чоловіками. Вони багато бачили та пережили», – міркує мешканець Слов’янська студент Вадим Пономарьов

Наприкінці зустрічі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Романа Напрягла. Він був випускником Слов'янського коледжу Національного авіаційного університету, свого часу брав участь у боях за Донецький аеропорт та загинув на позиціях між Талаківкою та окупованими Пікузами (колишнє Комінтернове)

молодший лейтенант Сергій Молотков

3
3

Эта запись была размещена в рубрики: