«Ставити перед собою цілі та досягати їх», — гвардієць подолав «золоту» дистанцію на міжнародних змаганнях Cateran Yomp-2018

Боєць батальйону спеціального призначення військової частини 3035 Національної гвардії України Дмитро Фесенко у складі української команди на змаганнях у Шотландії пройшов «золоту» дистанцію. Марш-кидок на 54 милі подолав за 22 години 16 хвилин.

34-річний полтавчанин Дмитро – активний, життєлюбний, цілеспрямований. Він отримав поранення середньої важкості у червні 2016 року в районі села Новотроїцького Волноваського району. Мінно-вибухова травма правої ноги та численні осколкові поранення грудної клітини змусили хлопця провести понад три місяці в шпиталі, бо такі рани гояться нешвидко. Саме перебуваючи на стаціонарному лікуванні, Дмитро вирішив вперше долучитися до міжнародних спортивно-реабілітаційних заходів. Саме так все починалось:

«Це був відбір. Я ще лікувався в госпіталі, коли заповнив електронну анкету для участі в 41-му марафоні Морської піхоти у Вашингтоні (США), розповідає боєць. – Потім мене запросили до Києва, там проходив відбір. Потрібно було пробігти два кілометри задля визначення фізичної підготовки. Поїхав, пробіг, поспілкувався з організаторами й потрапив до команди. Пробіг першим з української команди «бронзову дистанцію» 10 кілометрів. Тоді бігло одночасно шість тисяч учасників змагань. Загалом тоді взяло участь понад 30 000 осіб».

Цього року Україна вперше долучилась до марш-кидка Cateran Yomp на честь ветеранів новітніх воєн. Її представили шість учасників — Максим Музика, Павло Мамонтов, Олексій Чушкін, Олексій Коротченко, Дмитро Фесенко та Сергій Романовський. Головними критеріями відбору були такі: наявність поранення, відмінна фізична форма та знання англійської мови. У шотландському Единбурзі такі змагання проводяться щорічно. Для здобуття «золота» потрібно подолати 54 милі, «срібла» – 36 та «бронзи» – 22.

«Дистанція, як на мене, була дуже добре продумана. Якщо ти просто хочеш взяти участь і отримати «бронзову медальку», витративши мінімальні сили – цього не буде. Бо саме «бронзова» дистанція, ці 38 км – найважча. І цю «бронзу» тобі дадуть лише тоді, коли ти її подолаєш у відведений проміжок часу, – згадує Дмитро. – Там такі круті підйоми, велика кількість болотистих місць, струмків та подібних речей. Ще й ми рухалися з членом нашої команди, у якого нога ампутована вище коліна. З двох тисяч учасників – він єдиний з таким ураженням. Ми підтримували темп, який міг витримати наш товариш Сергій Романський. Ми йому допомагали переходити, долати важкі відрізки шляху. Його сила духа та витримка вразила всіх, люди сприймали його як приклад для себе!»

Загартований в боях, нацгвардієць зауважує, що до змагань поставився як до виконання бойової задачі. Він вирішив пройти відстань за коротший час, ретельно зважив свої сили, а також той факт, що опинився на незнайомій території. Це вимагало уважно до всього ставитися, прораховувати кожний крок, збирати інформацію та аналізувати ситуацію.

«Золота» дистанція запам’яталася тим, – розповідає Дмитро, – що коли ми зустрічали людей, які вже не вперше проходять цей марш-кидок, то вони казали, що важливо пройти «бронзову» дистанцію, а там «срібна» чи «золота» – це просто! Я до самого фінішу шукав, де ж це «просто», і коли воно настане. Бо було багато гірських підйомів, у середньому 750 800 метрів заввишки кожен, річки, болотиста місцевість. Це була складна й водночас цікава дистанція. Звісно, у нашому житті легко ніде не буває, я це знаю точно, бо на передовій з 2015 року. Й нині я продовжую бойові виїзди, за цей час я побував майже на всій лінії фронту».

То ж прорахувавши всі нюанси Дмитро Фесенко блискавично подолав «золоту» дистанцію, витративши на це 22 години 16 хвилин.

«Як би там не було, але не треба сидіти склавши руки, – каже Дмитро. Потрібно працювати над собою, занурюватися в суспільне життя країни, міжнародне суспільне життя, ставити перед собою цілі та досягати їх. Чим більше буде руху в житті, тим менше буде часу себе жаліти, і занепадати духом».

Окрім нагород, українці привезли з собою низку позитивних вражень. Бо поспілкувавшись з іншими учасниками, були здивовані тим, на скільки Україну підтримує світ.

«Я здивований, але всі учасники змагань знають про нашу ситуацію, знають, що ми боремся з російським агресором, – наголошує «донбасівець». – Вони підтримують нашу боротьбу і знають, що ніякої громадянської війни у нас немає, і як би російська пропаганда про це не кричала на весь світ. Якби ви знали якими словами у світі називають агресора, то все б стало на свої місця».

Наразі ветерани готуються до нових змагань – 43-го Марафону морської піхоти, що проходитиме восени у США, і мають надію, що й наступного разу повернуться в Україну з новими перемогами.

Молодший лейтенант Сергій Молотков

Фото з архіву Дмитра Фесенко

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

0
2

Эта запись была размещена в рубрики: