Футуристичний нарис: Слов’янськ 2118, або 100 років потому


Колись 100 років тому, відомий класик Антон Чехов згадував наше місто та наводив цікаві подробиці. Сьогодні сучасники мріють про Слов’янськ майбутнього, і можливо ця вигадка і фантазія у когось викликає посмішку, а можливо виникне ідея…

Слов’янськ 2118 рік. У місті виріс новий житловий мікрорайон розташований на горі Карачун під назвою «Соколиний рай». Тепер тут функціонує фунікулер – втіха дітлахам. У будинку, де колись був міськвиконком працюють творчі земляки, а будівля має назву «Палац художників». По вулицях повільно рухаються електромобілі інколи обганяючи велосипедистів. У північній та південній частинах Слов’янська на п’єдесталах встановлені автомобілі, двигуни яких працювали на бензині і дизельному пальному.

На залізничному вокзалі до послуг пасажирів нові види рухомого складу. За 10 хвилин поїздки і ви вже у Харкові, за 15 хвилин у Полтаві, за півгодини і вже крокуєте Хрещатиком у столиці. Сервіс комфортний на дуже високому рівні за короткий проміжок часу. Хоча є інші варіанти транспортного сполучення, бо у місті чотири вертолітних майданчика і можна скористатися повітряним шляхом за потребою.

На Слов’янському курорті діють центри мануальної та рефлексотерапії. Цілющі озера стали в нагоді жителям Азії, Африки, Америки, Австралії та Європи. І вже не дивно, що швед спілкується із громадянином Камеруну, чи австралієць розмовляє з місцевим жителем. Тут можна почути будь-який спів, чи то класичний, народний, або естрадний… А дитячі сміх та посмішки людей похилого віку переконують – життя вирує щасливим шляхом омріяного міста.

Що стосується міський влади, то є мер, віце-мер та лише три співробітники. Не має більше будинків навчальних закладів, а є багатоповерховий центр під назвою «Освіта», куди залюбки поспішають малюки. Там де був парк «Шовковичний» тепер є власний «Діснейленд», тому кількість атракціонів важко перелічити. Також лікувальні заклади розташувались поруч відомих озер, де зелений масив заполонив все навкруги, а блакитні озера немов закликають людей пірнути і отримати справжню насолоду води.

На в’їзді до міста на тимчасових майданчиках йде торгівля керамічними виробами. Під виглядом буцім-то продукції кераміків Слов’янська, туристам пропонують вироби із Опішні. Нічого дивного немає, раніше вони нарікали, що слов’янці начебто під їхньою маркою збували свій товар. Тепер все навпаки!

Торгівельна мережа обрала нову форму обслуговування – за замовленням покупця йому доставляють необхідні товари. А ось ярмарки, ринок залишились на рівні минулих сторічь, тобто згідно пори року проводяться різноманітні виставки будь-якої продукції. І відвідування цих заходів сім’єю стало доброю традицією. Бо тут і концертні програми, сучасні шоу, дозвілля дітям і дорослим. За прикладами далеко не слід ходити, мій знайомий Іван Федорович у Полтаві на ринку розповів кілька анекдотів і в подарунок отримав пральну машину. Дружина Любов Григорівна дорікала – навіщо гроші витратив, на те він посміхнувся і розповів все як було.

Одним з ключових приорітетів Слов'янська за минулі 100 років було й залишається сприяння соціально-економічному розвитку міста та діяльність співпраці з місцевими громадами.

Саме молоді словянці тоді сприяли звернути увагу на запаси корисних копалин Слов'янщини. А вже фахівці із провідними світовими компаніями на високому рівні вивчили досягнення наукових та практичних розробок щодо пошуку корисних копалин. І завдяки цьому перспективний напрямок втілено в життя. Виробництво солі та соди відновилось завдяки справжнім патріотам, які переконували керівництво міста і області про необхідність налагодження випуску вказаної продукції. Зміни тенденцій підходу до плідної роботи промисловості і є запорукою стабільності не одного покоління.

Сусіди дивуються змінам у Слов'янську, бо за рівнем охорони здоровя, освіти, якістю та тривалістю життя, культурними заходами ми в пятірці рейтингу нашої держави.
На належному рівні житлово-комунальний комплекс. Досить успішно працюють поліцейські та рятувальники. Дещо інші підходи до розвязання проблем дали змогу більш оперативно реагувати на надзвичайні події.

Ще один цікавий факт, у місті чимало жителів займаються бджільництвом, тому на ринку можна придбати якісний мед. І не дивно, що солодка продукція йде на експорт. Хоча, наш мед має неабиякий попит у городян.

В місті продовжуються давні традиції щодо депутатів і місцевої влади. Учасники громадських організацій завдяки ініціативі, зусиллям належним чином підтримують важелі руху рідного Слов'янська до сталого, виваженого, подальшого розвитку та зміцненню економіки. Тепер раціоналізаторство, інженерна думка і новаторство стали в нагоді підприємствам. Досвід словянців переймають не тільки в області, а й за межами держави. Взяти хоча би екологію, навколо зелені масиви, чисте повітря, джерельна вода. На озерах повільно пливуть безліч птахів і серед них білі лебеді. В природних куточках, липових та дубових гаях чути голоси дітлахів і дорослих. Авжеж, відпочинок в тиші дає бадьорість, наснагу, оптимізм.

Крім цього відкрито театральний сезон у драматичному театрі, де актори на сцені демонструють героїв-класиків: Овод, Почорін, Хлестаков, Бальзамінов та інші. Серед артистів громадяни Німеччини, Франції, Польщі чудово та дотепно показують слов'янцям улюблених персонажів. Серед артистів наш земляк - праправнук Миколи Івченка, який грав у театрі у 1945 році.

Також в кагорті акторів чимало випускників навчальних закладів культури Львова, Київа, Одеси, Харкова.  Жителі Слов'янська пишаються своїм театром, який часто гастролює в інших куточках планети.

Ще чимало чим вирізняється наше місто і футбольний клуб "Торські соколи" фаворит будь-яких спортивних змагань.

Майбутнє міста надихає на справжні ідеї розбудови економіки, збереження тієї спадщини, що залишилась в минулому столітті, а суспільство повинно неупереджено і важливо піклуватись про широкий спектр життя своїх співвітчизників та яке місто дістанеться прийдешнім поколінням ...

Тож шановні Слов’янці йдемо далі до нашої мети.

Стосовно різних заходів та задумок, вважаю доцільним їх розглянути і можливо послідовно втілити в буденну реальність.

В майбутньому через 100 років звичайно буде чимало змін і в невеличкому нарисі я намагався довести свій погляд у минуле. І хоча у нас є потужний спадок, але Слов’янськ буде і надалі розвиватись. Бо є земляки небайдужі кмітливі та чимало технологів, майстрів будь-якої справи. Знання, досвід, навички – вагомий резерв подальшої долі громадян.

Олександр Новицький
фото з відкритих джерел

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

11
5

Эта запись была размещена в рубрики: