Перша краєзнавча конференція  «Північна Донеччина: з минулого до сьогодення»

7_Зала_Музею_iсторii_Академii

28 жовтня 2017 р. в музеї Донбаської державної машинобудівної академії відбулася Перша краєзнавча конференція «Північна Донеччина: з минулого до сьогодення», присвячена 105-ї річчю від дня народження Заслуженого краєзнавця Донецької області Миколи Янка та презентація збірника наукових праць «Перші Янківські краєзнавчі читання».

У Донецькій області конференція, присвячена краєзнавчим проблемам Північної Донеччини, відбувається  вперше і цей факт засвідчує активізація краєзнавчого руху на цих теренах. У заході взяли участь відомі краєзнавці Донеччини з Бахмуту, Дружківки, Ізюму, Києва, Костянтинівки, Краматорська, Слов’янська, бізнесмени і політики, освітяни, працівники культури, представники Донецької облдержадміністрації та Краматорської міської ради. Пам’ятаючи, що наступність є передумовою спадкоємності навчання і виховання в галузі краєзнавства, на конференцію були запрошені учні ЗОШ № 18, вихованці Центру позашкільної роботи м. Краматорська та обласного центру туризму і краєзнавства. Юні краєзнавці мали змогу познайомитися з видатними краєзнавцями області, поспілкуватися за цікавими їм темами.

Науковий форум розглянув широку краєзнавчу тематику, пов’язану з історією Північної Донеччини: діяльність підприємств, навчальних закладів, окремих дослідників у галузі історії Донецького краю. У центрі уваги були проблеми Української революції в Донецькому краю в 1917-1918 рр., адміністративно-територіального устрою Північної Донеччини у складі Запорозької Січі, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва регіону в ХІХ-ХХ ст.; питання природознавства, духовності, повсякденного життя краян.

9_Виступ_замголови_ДонОДА_Стокоза_IС

Почесний гість краєзнавців - заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Ігор Стокоз. Звертаючись до учасників заходу,  Ігор Сергійович наголосив, що конференція  відбувається в ювілейний рік Української революції 1917-1921 рр.,  і що саме від краєзнавців залежить правдиве та державницьке висвітлення дослідниками тих буремних подій в українській Донеччині. Він зазначив, що лише за тісного тандему науковців та місцевої влади можна досягти певних успіхів, адже вивчення історії рідного краю є справою загальною і вкрай важливою як для сучасників, так і наступних поколінь.

7_Краeзнавец__Сергiй_Кукочка

Учасників заходу привітали також ректор Донбаської державної машинобудівної академії Віктор Ковальов, директор ТОВ «Завод автогенного обладнання ДОНМЕТ» Володимир Сергієнко,  директор благодійного фонду «Карітас Краматорськ» отець Василь Іванюк,  представник Об’єднаного центру цивільно-військового співробітництва Штабу АТО, підполковник Дмитро Карлов, які наголосили, що без відродження української духовності українцям не бачити економічного зростання держави і краю та побажали науковому товариству подальшої плідної роботи, натхнення, вагомих здобутків у справі збереження історичної і культурної спадщини України.

9_Краeзнавец__Iгор_Корнац_кий

Першу краєзнавчу конференцію відкрив голова Краматорської міської громадської організації «Клуб «Краєзнавець» Володимир Коцаренко. Він висловив слова щирої вдячності всім небайдужим краянам, які долучились до організації проведення конференції та видання краєзнавчої збірки і наголосив, що для всебічного розвитку краєзнавства Донеччини, глибокого вивчення сторінок історії рідного краю, сьогодні, як ніколи, створені сприятливі умови. Лідер краматорських краєзнавців передав учасникам конференції теплі вітання від голови правління Національної спілки краєзнавців України Олександра Реєнта. У листі голова правління висловив сподівання, що даний краєзнавчий захід стане регулярним і гуртуватиме навколо себе кращих дослідників рідного краю для утвердження українських смислів на теренах Донеччини.

Конференцію продовжили цікаві повідомлення учасників про відомого краєзнавця з Олексієво-Дружківки, вченого, педагога, письменника, українського патріота Миколу Янка. Своїми спогадами про зустрічі з ним та враженнями від знайомства з цією непересічною особистістю Донеччини поділилися голова Клубу «Краєзнавець» Володимир Коцаренко;  краматорський історик, філософ, релігіознавець і громадський діяч Віктор Бойченко, який є уродженцем Дружківки;  в. о. директора Дружківського історико-художнього музею Світлана Кривоносова.

Кандидат історичних наук, доктор філософії, доцент, Заслужений працівник культури України Сергій Татаринов у виступі наголосив на актуальності поглиблення творчої співпраці краєзнавців Північної Донеччини та поділився міркуваннями щодо подальшої активізації краєзнавчого руху в регіоні, залученню до науково-дослідницької роботи якомога більшої кількості зацікавлених людей, яких не вистачає нині серед  підростаючого покоління.

6_Представник_ЗСУ

На проблемі адміністративно-територіальної приналежності земель, що нині складають територію м. Краматорська, а в XVIII ст. входили до Запорозької Січі, акцентував увагу учитель історії Краматорської української гімназії, краєзнавець Олег Савчук. Доповідач повідомив, що протягом XVIII століття краматорські землі середньої течії Казенного Торця почергово перебували у складі трьох паланок Війська Запорозького Низового – спочатку в Самарській (1734-1764 рр.), потім в Орільській  (1764-1770 рр.), а в останні роки існування Нової Січі – у Барвінківській паланці (1770-1775 рр.). Метою такого тривалого адміністративно-територіального перепідпорядкування доповідач пропонує визнати пошук ефективної моделі управління та захисту володінь Січі в районі Тореччя.

5_Слово_зам_голови_ДонОДА_Стокозу_IС

Провідний науковий співробітник КЗ “Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірську”, Заслужений працівник культури України Володимир Дєдов висвітлив діяльність Святогірського Успенського монастиря  зі створення і розвитку перших народних училищ у пореформений період (60-ті роки XIX ст.), зокрема в селищі Гола Долина Ізюмського повіту Харківської губернії.

Головний зберігач Бахмутського краєзнавчого музею, краєзнавець Ігор Корнацький у доповіді навів документальні дані, що засвідчують значну інтенсивність українського політичного життя в Бахмутському краю впродовж 1917-1919 рр., активну участь бахмутян у подіях національно-визвольних змагань на всіх етапах, зокрема, у створенні й діяльності українських військових формувань даної історичної доби в Північній Донеччині.

4_Лунаe_Гiмн_Украiни

Низка доповідей була присвячена проблемам промислового розвитку регіону. Науковий співробітник Костянтинівського міського краєзнавчого музею Андрій Новосельский розкрив цікаві сторінки історії скляної промисловості Костянтинівки: віхи становлення наприкінці ХІХ ст. та  процеси її масштабної реконструкції і модернізації в 1920-1940-х рр. Сторінки біографії талановитого інженера-металурга М. М. Заборовського, пов’язані з Краматорськом, дослідила завідуюча науково-технічною бібліотекою ТОВ “Краматорський ферросплавний завод”, краєзнавець Людмила Наумова-Гринаковська. Доповідач наголосила, що постать технічного директора Краматорського металургійного заводу є для краматорчан знаковою, тому що М. М. Заборовський в 20-х рр. минулого століття не лише блискуче провів технічне переоснащення Краматорського металургійного заводу найсучаснішим імпортним обладнанням, що забезпечило розвиток підприємства на півстоліття вперед, але й виступив одним із засновників вищої освіти в Краматорську, палким прибічником технічної просвіти краматорських робітників.

3

Наступні виступи краєзнавців були присвячені проблемам духовності наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Вплив міжнародних відносин між США і СРСР на долю відомого українського дисидента, відважного правозахисника і незламного патріота Олекси Тихого за матеріалами української газети “Svoboda” (м. Нью-Йорк) розкрила учитель історії ЗОШ № 9 (м. Дружківка) Ніна Макарова. Дослідниця палко доводила, що і поодинокі сильні духом безкомпромісні борці з комуністичною тоталітарною системою, яка мала потужний репресивний державний апарат, могли виходити із  боротьби переможцями: їх легко було вбити, але перемогти – неможливо.

2_Вихованцi_ЦВР_вiтают_

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики початкової освіти Донбаського державного педагогічного університету Валерій Сиротенко присвятив доповідь краматорській письменниці Галині Онацькій. Доповідач розкрив теми та ідеї  трьох поетичних збірок, що вийшли протягом 2016 – початку 2017 рр.: “Незримий шлях моєї долі”, “Попереду – життя”, “Весна не може не прийти”. Доповідач підкреслив, що вірші Галини спільної тематики “Війна на Донбасі”, просякнуті гордістю, любов’ю, тривогою, болем за Україну й незборимою вірою в її остаточну перемогу, являють собою художнє слово, спрямоване на осмислення складних подій, свідками й учасниками яких на сьогодні є кожен із нас.

1_1_Картина_Тривога_Автор_Микола_Янко

У своїй доповіді «Птахи півночі Донецької області» директор Національного природного парка “Дворічанський” (смт. Дворічна Харківської області) Максим Височин познайомив присутніх із сучасними проблемами регіональної орнітології, адаптаційними процесами в пташиному середовищі, пов’язаному із людським втручанням у природне середовище диких птахів, припиненням звичних харчових ланцюгів та умов для гніздування тощо. Доповідь викликала жваве обговорення та уточнюючі запитання.

1_Виставка_краэзнавчих_видан_

У заключній частині конференції учасникам і гостям форуму був презентований науковий збірник «Перші Янківські краєзнавчі читання» обсягом в 400 сторінок, який було видано за матеріалами конференції та за благодійного сприяння директора ТОВ «Завод автогенного обладнання ДОНМЕТ» Володимира Сергієнка.  Збірник наукових праць вміщує 35 цікавих статей – результат плідних наукових пошуків та  відкриттів, що розкривають різні аспекти історії, археології, культури, мистецтва, екології, духовні надбання нашого краю. Згідно з рішенням правління Клубу «Краєзнавець» значну кількість накладу цієї книги буде безкоштовно передано до загальноосвітніх шкіл та бібліотек м. Краматорська, в центральні бібліотеки Києва, Бахмуту, Дружківки, Ізюму, Костянтинівки, Слов’янська, Харкова.

Наприкінці заходу учасники конференції мали змогу познайомитися з виставкою краєзнавчої літератури з історії Краматорська і Донецького краю, яку підготували працівники Центральної міської публічної бібліотеки.

Прес-реліз
правління Краматорської міської громадської організації
«Клуб «Краєзнавець», м. Краматорськ, 28.10 2017

5
0

Эта запись была размещена в рубрики: