Переселенці не платитимуть за покинуте житло

Чимало житла, покинутого вимушеними переселенцями, зруйновано або незаконно захоплено. Тож вимагати сплати податку за нього було б несправедливо.

Чимало житла, покинутого вимушеними переселенцями, зруйновано або незаконно захоплено. Тож вимагати сплати податку за нього було б несправедливо.

Решта українців платити мусить, проте механізм стягування штрафів із тих, хто ухилятиметься, досі не розроблено 

Як відомо, люди, які мають у власності квартири метражем понад 60 квадратів та житлові будинки в понад 120 квадратів, зобов’язані сплачувати податок на так звані надлишкові метри, повідомляє Урядовий кур’єр. Дехто торік його вже заплатив. Та поки що більшість власників такого майна так і не отримали документів, які б конкретно їх до чогось зобов’язували. То врешті маємо платити чи ні, а якщо так, то скільки й коли? Що буде тому, хто намагатиметься ухилятися, і чи стосується це переселенців?

Відповідальності не передбачено

— Цей податок — не українське ноу-хау, він давно поширений майже в усьому світі. Та, звісно, підходи для його обрахування не однакові у країнах із різним рівнем економічного розвитку. Що ж до України, то процедура його обчислення занадто складна. І напевно саме тому держава вирішила перекласти функції його нарахування й утримання з громадян на органи фіскальної служби. А ось звичайному українцеві розібратися, чи правильно йому нарахували суму до сплати, якщо він захоче це зробити, буде занадто складно, — зауважує президент Спілки фахівців з нерухомого майна Віктор Несін.

Завдання для податківців держава прописала чітко: знайти відповідну нерухомість, потім — її власника, обрахувати, скільки людина має заплатити за так званий надлишок житлоплощі, і надіслати платникові податку повідомлення про те, скільки, коли і куди має сплатити. Якщо ж власник нерухомості не згодний із нарахуванням, може звернутися з претензіями і скаргами до органів фіскальної служби.

І тих, хто справді не згоден, за словами Віктора Несіна, чимало. Але замість витрачати час на з’ясування стосунків із відповідними службами, більшість з них вирішують… просто не платити. Чи відповідатимуть вони за це і як?

— Ви будете здивовані, та у вітчизняному законодавстві й досі не передбачено ніяких каральних санкцій для того, хто відмовляється платити. Там чітко прописано: «Якщо власник нерухомості не згодний із нарахуванням, він має право звернутися для вирішення питання до органів фіскальної служби». Зауважте, має право, але не зобов’язаний. Ось якби він був зобов’язаний, далі закон мав би тлумачити, що буде з тим, хто цього не зробив. Тож виходить, що нині тому, хто не платить, за законом нічого не загрожує.

Теоретично якщо податківці знають, що людина повинна платити й поінформована про це, але ухиляється, можуть подати на власника такого майна до суду і намагатися стягнути з нього кошти через накладення арешту на майно. Але, повторюся, в законі цього не прописано. Щоб змінити це й навести лад у цьому питанні, насамперед слід будо б унести відповідні зміни до законодавства. Але поки що цього ніхто не ініціює, — зазначив фахівець.

Він також зауважив, що величину ставки оподаткування в Україні затверджує місцева влада (міська, селищна, районна) на своїй сесії для кожного регіону окремо. Ще зовсім нещодавно вона коливалася в межах 1-3%. Та через збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень на місяць максимальна ставка цього податку була паралельно знижена удвічі і становить нині не більш ніж 1,5%. А, наприклад, у столиці її встановили в розмірі 1% і тут-таки на сесії міськради прийняли рішення про введення пільги, яка знизила її ще на 0,75% — до 0,25%. За законом величина такої ставки може змінюватися не частіше, ніж раз на рік, тобто раз на один податковий період.

Та незмінними для будь-якого регіону залишаються категорії власників житла, які мають заплатити цей податок. Це ті, хто має квартири метражем понад 60 квадратних метрів і приватні будинки — понад 120 квадратів. Важливо розуміти, що мова йде про загальну, а не про житлову площу. І все це на одну людину. Тобто якщо у трикімнатній квартирі мешкають хоча б двоє, її площа має перевищувати 120 квадратів, аби за неї довелося платити цей податок. У нас же метраж трикімнатної квартири у стандартних багатоповерхівках зазвичай не перевищує 80—90 квадратів. Отже, на переконання фахівця, метраж, з надлишків якого вирішено брати податок, продумано і вивірено, аби не зачепити часом людину із зовсім малими статками. Також у законі чітко прописано, що нежитлові приміщення цим податком не обкладають.

Отже держбюджет цим податком суттєво не наповниться. І розрахований він здебільшого на дуже заможних власників чималої кількості нерухомості. Якщо ж людина володіє одночасно квартирою та садибою і чесно це декларує, кількість квадратів, які не підлягають оподаткуванню, в цьому разі збільшуються до 180.

Слід також розуміти, що загалом плата за надлишковий метраж — це пільга. І її можуть законодавчо скасувати будь-якої миті за рішенням держави. Тоді платити податок на нерухомість доведеться всім, незалежно від метражу. Останній лише впливатиме на величину виплати.

Решта українців платити мусить, проте механізм стягування штрафів із тих, хто ухилятиметься, досі не розроблено

Як відомо, люди, які мають у власності квартири метражем понад 60 квадратів та житлові будинки в понад 120 квадратів, зобов’язані сплачувати податок на так звані надлишкові метри. Дехто торік його вже заплатив. Та поки що більшість власників такого майна так і не отримали документів, які б конкретно їх до чогось зобов’язували. То врешті маємо платити чи ні, а якщо так, то скільки й коли? Що буде тому, хто намагатиметься ухилятися, і чи стосується це переселенців?

Відповідальності не передбачено

— Цей податок — не українське ноу-хау, він давно поширений майже в усьому світі. Та, звісно, підходи для його обрахування не однакові у країнах із різним рівнем економічного розвитку. Що ж до України, то процедура його обчислення занадто складна. І напевно саме тому держава вирішила перекласти функції його нарахування й утримання з громадян на органи фіскальної служби. А ось звичайному українцеві розібратися, чи правильно йому нарахували суму до сплати, якщо він захоче це зробити, буде занадто складно, — зауважує президент Спілки фахівців з нерухомого майна Віктор Несін.

Завдання для податківців держава прописала чітко: знайти відповідну нерухомість, потім — її власника, обрахувати, скільки людина має заплатити за так званий надлишок житлоплощі, і надіслати платникові податку повідомлення про те, скільки, коли і куди має сплатити. Якщо ж власник нерухомості не згодний із нарахуванням, може звернутися з претензіями і скаргами до органів фіскальної служби.

І тих, хто справді не згоден, за словами Віктора Несіна, чимало. Але замість витрачати час на з’ясування стосунків із відповідними службами, більшість з них вирішують… просто не платити. Чи відповідатимуть вони за це і як?

— Ви будете здивовані, та у вітчизняному законодавстві й досі не передбачено ніяких каральних санкцій для того, хто відмовляється платити. Там чітко прописано: «Якщо власник нерухомості не згодний із нарахуванням, він має право звернутися для вирішення питання до органів фіскальної служби». Зауважте, має право, але не зобов’язаний. Ось якби він був зобов’язаний, далі закон мав би тлумачити, що буде з тим, хто цього не зробив. Тож виходить, що нині тому, хто не платить, за законом нічого не загрожує.

Теоретично якщо податківці знають, що людина повинна платити й поінформована про це, але ухиляється, можуть подати на власника такого майна до суду і намагатися стягнути з нього кошти через накладення арешту на майно. Але, повторюся, в законі цього не прописано. Щоб змінити це й навести лад у цьому питанні, насамперед слід будо б унести відповідні зміни до законодавства. Але поки що цього ніхто не ініціює, — зазначив фахівець.

Він також зауважив, що величину ставки оподаткування в Україні затверджує місцева влада (міська, селищна, районна) на своїй сесії для кожного регіону окремо. Ще зовсім нещодавно вона коливалася в межах 1-3%. Та через збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень на місяць максимальна ставка цього податку була паралельно знижена удвічі і становить нині не більш ніж 1,5%. А, наприклад, у столиці її встановили в розмірі 1% і тут-таки на сесії міськради прийняли рішення про введення пільги, яка знизила її ще на 0,75% — до 0,25%. За законом величина такої ставки може змінюватися не частіше, ніж раз на рік, тобто раз на один податковий період.

Та незмінними для будь-якого регіону залишаються категорії власників житла, які мають заплатити цей податок. Це ті, хто має квартири метражем понад 60 квадратних метрів і приватні будинки — понад 120 квадратів. Важливо розуміти, що мова йде про загальну, а не про житлову площу. І все це на одну людину. Тобто якщо у трикімнатній квартирі мешкають хоча б двоє, її площа має перевищувати 120 квадратів, аби за неї довелося платити цей податок. У нас же метраж трикімнатної квартири у стандартних багатоповерхівках зазвичай не перевищує 80—90 квадратів. Отже, на переконання фахівця, метраж, з надлишків якого вирішено брати податок, продумано і вивірено, аби не зачепити часом людину із зовсім малими статками. Також у законі чітко прописано, що нежитлові приміщення цим податком не обкладають.

Отже держбюджет цим податком суттєво не наповниться. І розрахований він здебільшого на дуже заможних власників чималої кількості нерухомості. Якщо ж людина володіє одночасно квартирою та садибою і чесно це декларує, кількість квадратів, які не підлягають оподаткуванню, в цьому разі збільшуються до 180.

Слід також розуміти, що загалом плата за надлишковий метраж — це пільга. І її можуть законодавчо скасувати будь-якої миті за рішенням держави. Тоді платити податок на нерухомість доведеться всім, незалежно від метражу. Останній лише впливатиме на величину виплати.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Эта запись была размещена в рубрики: Все новости, Украина и мир и имеет метки: , . [Постоянная ссылка].

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Другие новости

Новости Redtram

Loading...

Новости MarketGid