Посередництво та примирення: Діалог як інструмент попередження конфліктів

диалог

В Україні в умовах поточної ситуації проводяться найрізноманітніші діалоги. До проведення деяких діалогів залучаються професійні медіатори, а деякі процеси проводять представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадські активісти та небайдужі волонтери власними силами інтуїтивно.

Ми піднімаємо питання про діалогову культуру, культуру діалогу у зв’язку з наступними міркуваннями:

- у кожній родині, колективі, громаді результати реформ, наслідки Революції Гідності сприймаються по-різному, викликають палкі дискусії, часто є приводом для зневіри;

- практично в кожній великій чи малій громаді є вимушено переміщені особи, що мають відмінні звички, традиції, а подекуди й цінності, що призводить до додаткового напруження для всіх членів громади, яким тепер доводиться жити разом і вирішувати місцеві проблеми разом;

- на фоні загальнодержавної реформи децентралізації виклик об’єднання громад та перерозподілу ресурсів потребує щоденної ефективної, тобто результативної комунікації;

- з огляду на процеси трансформації у державі у кожного є своє, зокрема й експертне, уявлення про правильний шлях виходу з кризи, бачення майбутнього і небажання чути позиції та думки інших, водночас потреба бути почутим «зашкалює» ледь не у кожного;

- на всіх рівнях є потреба у розробці загальнодержавних, регіональних, локальних візій, стратегій, планів, але при цьому присутня підвищена емоційність і неспроможність (часто ментальна) приймати рішення про далеке майбутнє та/чи брати на себе відповідальність;

- масштаби недовіри до окремих державних інституцій є настільки великими, що недостатньо провести лише певну кількість діалогів на цю тему для прогресу реформ, аби потреба в діалозі відпала;

- громадяни потребують миру та водночас мають високий рівень недовіри до процесів примирення та порозуміння, ким би вони не ініціювались;

- всі хочуть змін, але в більшості випадків не знаходять часу на участь у конкретних організованих діалогових зустрічах;

- в країні відбуваються докорінні зміни, що потребують виваженості та максимального врахування інтересів усіх зацікавлених груп, але в умовах обмеженості чи відсутності ресурсів є потреба у «швидкому та ефективному» форматі прийняття рішень тут і зараз.

Ми переконані, що ви й самі у повсякденному житті спостерігаєте всі ці виклики і конфліктні ситуації, що потребують особливих навичок, володіти якими буде корисно не лише залученим ведучим конкретної діалогової зустрічі, але вони стануть у пригоді безпосереднім учасникам цих конфліктів, особливо коли посередників у розмові немає. Отже, аби з усіма викликами для оновлення нашої держави впоратись, вкрай необхідно, щоб всі і кожен були здатні по-справжньому розуміти своїх співрозмовників, щоб підвищувати шанси для спільних дій. Тому ми й звертаємо вашу увагу на потребу у формуванні і культивації культури діалогу в Україні.

Спираючись на власний досвід застосування діалогу в Донецькій області, ми, фахівці відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області, переконані, що саме діалог - це єдиний цивілізований і дієвий підхід при взаємодії осіб, які прагнуть до побудови вільної демократичної держави, інтегрованої у світову спільноту згідно з принципами відкритого суспільства.

Діалог - ефективний підхід до побудови довіри між людьми, заснований на розумінні, відповідальності, неприпустимості насильства, повазі до особи, верховенстві права і турботи про майбутнє. У діалозі учасники знаходять розуміння, що їх переконання відносно певного питання значною мірою були сформовані їх життєвим досвідом і іншими чинниками (вік, релігійна, етнічна, класова, статева або гендерна приналежність, або місце проживання) і можуть бути змінені в результаті уважного слухання, спілкування і спільної роботи з іншою стороною.

Діалог проводиться заради усвідомлення відмінностей в поглядах і сприйнятті учасників процесу. Через вислуховування один одного учасники розуміють, яким чином досвід кожного впливає на його/її переконання. Учасники можуть поділитися власним розумінням ситуації. Діалог дозволяє сформувати загальне розуміння ситуації. При цьому, сильні емоції, на зразок гніву, печалі є прийнятними, коли вони сприяють розумінню глибини досвіду і переконань.  Результатом діалогу є прийняття учасниками досвіду один одного.

Узагальнено можемо сказати, що все, що в Україні вже трапилось, і що ще має відбутися, обертається вже і буде обертатись навколо різного бачення, різного ставлення, різного розуміння, коли тільки глибинні процеси спілкування в діалозі, в яких відбувається обмін сенсами, зможуть давати принципово новий якісний результат порозуміння і злагоди.

Відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області

0
2

Эта запись была размещена в рубрики: