П А М ’ Я Т К А особам, які є внутрішньо переміщеними або перебувають на тимчасово окупованій території України

 переселПрес-служба суду надає роз’яснення  особам, які є внутрішньо переміщеними або перебувають на тимчасово окупованій території України

П А М ’ Я Т К А

особам, які є внутрішньо переміщеними або перебувають на тимчасово окупованій території України

Події, які відбулись  в окремих районах Луганської та Донецької областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Вони спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Сотні тисячі людей змінили місце проживання та праці. У національному законодавстві з’явилося поняття внутрішніх переміщених осіб, почала формуватися відповідна правова база щодо їхніх прав, обов’язків та пільг.

В цій пам’ятці ми зупинимось на основних нормативно-правових документах, які гарантують доступ внутрішньо переміщеним особам та особам, які перебувають на тимчасово окупованій території до правосуддя.

  1. 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»  від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, передбачає, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Якщо Ви є внутрішньо переміщеною особою, перебуваєте на відповідному обліку, то Ви маєте звертатись до суду за місцем свого фактичного проживання, де мешкаєте, як внутрішньо переміщена особа. Однак, при цьому є чинними виключення, щодо підсудності, встановлені процесуальними кодексами.

  1. 2. Тимчасово окупована територія.

Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року
№ 1207-VII, тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

  • - сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
  • - внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України.

Розпорядженням КМУ від 7 листопада 2014 р. № 1085-р затверд жений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»№1207-VII від 15.04.2014 року, а також «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680- VII від 16.09.2014 року та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 року.

  1. 1. Територія проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки в тому числі осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, зокрема, Донецька область - з 07 квітня 2014 року. На теперішній час рішення про завершення проведення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, місто Слов'янськ Донецької області також належить до населених пунктів, в яких здійснювалась антитерористична операція.

  1. 1. Підсудність судових справ.

Всім, хто хоче захистити свої права в суді, потрібно знати правила визначення компетентного суду - до якого суду звертатися з позовною заявою.

Відповідно до розпорядження ВССУ від 02.09.2014р. «Про визначення територіальної підсудності справ»  (далі - Розпорядження) було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам.

Справи, підсудні місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам м. Горлівки, було передано для забезпечення розгляду Слов’янському міськрайонному суду Донецької області.

Тобто, якщо на теперішній час Ви мешкаєте у місті Горлівка, і бажаєте звернутись до суду з позовом, який раніше був підсудний одному з судів міста Горлівки, Ви маєте звернутись до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Аналогічним чином, якщо раніше ви б мали звернутись зі своїм позовом до Кіровського районного суду міста Макіївки, то зараз, з урахуванням положень Розпорядження, Ви маєте звернутись до Краматорського міського суду Донецької області.

З повним текстом розпорядження можна ознайомитись за посиланням https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14

  1. 1. Як оформити позовну заяву.

Ніяких виключень чи спрощень вимоги до позовної заяви не містять.

Так, стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі –ЦПК України) передбачає, що позовна заява подається в письмовій формі. Вона може бути, як написана від руки, так і надрукована.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

  1. 6. Як розрахувати та сплатити судовий збір при зверненні до суду.

З 01 вересня 2015 року судовий збір можна сплатити онлайн.

Для цього Вам потрібно знайти на сайт суду, до якого ви плануєте подати позовну заяву та перейти по вкладці «Судовий збір».

Для формування квитанції або сплати онлайн Вам потрібно обрати  відповідний пункт таблиці, яка містить найменування всіх документів і дій, за які справляється судовий збір.

Квитанція буде сформована автоматично.

Будь-який суд України в мережі Інтернет ви можете легко знайти на сайті «Судова влада» за посиланням https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/

  1. 1. Чи можна надсилати позовні заяви в суд поштою.

Позовну заяву, скаргу, клопотання чи будь-який інший до­кумент Ви можете подати до суду поштою, Ваша особиста участь при подачі позовної заяви не обов’язкова.

Надсилайте документи як цінний лист із описом вкладення або рекомендований лист. Зберігайте документ, який отри­маєте на пошті, що підтверджує відправлення документів.

Якщо при оформленні позовної заяви Ви не врахуєте якоїсь із вимог, зазначених у попередніх пунктах, суд своєю ухвалою, яку Ви отримаєте поштою, залишить позовну заяву без руху, вказавши на наявні недоліки, та запропонує усунути їх у встановлений судом строк.

Якщо Ви своєчасно виправите помилки, тоді вважатиметь­ся, що Ви подали позовну заяву тоді, коли вона вперше на­дійшла до суду чи була відправлена поштою (це може мати важливе значення для того, щоб правильно визначити, чи не пропустили Ви строк позовної давності).

Тому, якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території обов’язково вкажіть адресу своєї електронної пошти, це спростить листування з Вами.

Також не забувайте вказувати всі наявні в Вашому користуванні номери телефонів.

  1. 8. Як звернутись до суду, якщо почтові відділення «Укрпошти» не працюють.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р. затверджено  перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (далі – Розпорядження №1085-р).

З 27 листопада 2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Перевірити функціонування відділення поштового зв’язку у тому чи іншому населеному пункті України можливо на веб-сайті УДППЗ «Укрпошта» (ukrposhta.ua) у рубриці «Індекси». Пошук здійснюється за місцем розташування, або за назвою населеного пункту https://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax

Таким чином, надсилання матеріалів до суду за допомогою державних установ можливе тільки з території підконтрольній владі України. Допомогу в такій відправці вам може надати будь-яка обрана Вами особа. Ваша особиста участь у відправці не потрібна.

Однак, в черговий раз звертаємо Вашу увагу, що і суд також позбавлений можливості надіслати будь-які документи в паперовому виді на Вашу адресу. Тому, якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території обов’язково вкажіть адресу своєї електронної пошти, це спростить листування з Вами.

Також не забувайте вказувати всі наявні в Вашому користуванні номери телефонів.

  1. 9. Встановлення фактів смерті та народження на тимчасово окупованій території.

У порядку статті 257-1 ЦПК України розглядаються  заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у Розпорядженні №1085-р.

Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, з урахуванням правил підсудності.

Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Тому у разі посилання на свідчення свідків заявник повинен переконатись, що вони зможуть з’явитися до суду у день подання заяви про встановлення факту.

Доказами у справі можуть бути письмові докази: оригінали чи копії медичних документів, пояснення заінтересованих осіб, їхніх представників, свідчення свідків, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.

Документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, можуть братись до уваги судом, однак будуть оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

  1. 1. Забезпечення реалізації права на спадкування

Стаття 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця  є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на тимчасово окупованій території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

  1. 1. Зобов’язання за кредитними договорами та договорами позики.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII ( далі - Закон від 02.09.2014 № 1669-VII) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

  1. 2. Заборонене звернення стягнення на майно, розташоване на території проведення антитерористичної операції.

Стаття 9 Закону від 02.09.2014 № 1669-VII  встановлює, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Закону від 02.09.2014 № 1669-VII набув чинності 15 жовтня 2014 року.

Проте за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт. під час дії якого вони настали або мали місце.

Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативино-правових актів у часі лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Разом з тим, мораторій у юридичному розумінні має значення відстрочки виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Отже, мораторій не звільняє від виконання зобов'язання, а є відстроченням виконання певних обов'язків, відкладення певних дій па визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.

Встановлений Законом від 02.09.2014 № 1669-VII мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Оскільки зазначений Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є лише правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону па період його чинності.

Пунктом 1 статті 11. Закону від 02.09.2014 № 1669-VII передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Рішення  суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії мораторію не підлягають виконанню.

  1. 3. Споживчі кредити, надані в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

 Прес-служба суду

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Эта запись была размещена в рубрики: Все новости, Выделенные новости, Новости региона, Новости Славянска. [Постоянная ссылка].

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Другие новости

Новости Redtram

Loading...

Новости MarketGid