Слов’янський відділ державної виконачої служби інформує про Порядок звернення стягнення на рухоме майно боржника

улица славянскОдним із заходів примусового виконання рішень та одночас одним із найбільш дієвих є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в  інших  осіб. (п.1 ч.1 ст. 32 ЗУ “Про виконавче провадження”) ч. 1 ст. 52 ЗУ “Про виконавче провадження” визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Особливості звернення стягнення на рухоме майно полягають у тому, що воно, як правило, ніде не зареєстроване. Це ускладнює роботу державного виконавця для його виявлення. На практиці воно виявляється шляхом виходу за місцем проживання (якщо боржником є фізична особа) або місцем знаходження (якщо боржником є юридична особа) з метою перевірки майнового стану боржника.

Відповідно до змін, які було внесено в ЗУ “Про виконавче провадження”, державний виконавець має право безперешкодного входження в приміщення боржника, або в приміщення, де знаходиться майно, що йому належить. Недопущення державного виконавця до огляду, опису й вилученню майна за місцем проживання (знаходження) боржника є підставою для звернення державного виконавця до суду для винесення вмотивованого рішення про примусове проникнення до приміщення (житла). Примусове ж входження в житло, інше приміщення, зрозуміло, не є найбільш приємнішою процедурою, насамперед для боржника.

Під час проведення перевірки майнового стану боржника для здійснення опису майна, або складання акту про відсутність майна у боржника необхідно залучати понятих. Порядок залучення понятих до провадження виконавчих дій врегульовано ст. 16 ЗУ “Про виконавче провадження”.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.  У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Реалізація арештованого майна, здійснюється відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Відомості про арештоване майно  розміщуються на веб-сайт електронних торгів на якому, з’являються інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюються реєстрація учасників, подача заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги.

Сергій Сологуб, начальник Слов’янського міськрайонного відділу
державної виконачої служби
головного територіального управління юстиції у Донецькій області

2
5

Эта запись была размещена в рубрики: