Пісні на вірші поета Михайла Петренка в грамзапису: дискографія

Михайло_ПетренкоДіловий Слов'янськ продовжує публікацію матеріалів проекту "Ідентифікація Петренків", присвячену 200-річчю поета-романтика Михайла Петренко.

В цьому випуску мова піде про всі відомі записи на грамплатівках пісні "Дивлюсь я на небо".

Ще й зараз у сучасних колекціонерів грамзаписів зберігаються старі рідкісні платівки з яких можна почути голоси інколи й до сьогодні відомих, інколи, на жаль, вже забутих співаків.

Популярна пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» тривалий час вважалася народною, хоча на етикетках дореволюційних грамплатівок та в тематичних каталогах було надруковано прізвище одного з авторів цієї пісні – композитора Заремби Владислава Івановича (1833-1902). Пісня набрала великої популярності та виконувалася різними співаками в різні часи. Пізніше дослідниками було встановлено, що В. Заремба тільки зробив обробку мелодії, яку створила Александрова Людмила Володимирівна  – дочка поета і музиканта Александрова Володимира Степановича (1825-1894) наприкінці 19-го – початку 20-го століття.

Згодом виявилося, що автором слів відомої пісні був поет-романтик Михайло Миколайович Петренко, про якого тепер є багато публікацій, але, навіть в сучасних енциклопедіях, відомості про нього неповні або помилкові. Наприклад, в «Українському енциклопедичному словнику» (1987, Т. 2, с. 660) надруковано, що Михайло Петренко народився 1817 року в місті Слов`янську Донецької області, але замість року смерті вказано знак запитання (треба 1862 рік).

Якщо текст пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» в процесі поширення майже не змінювався, то текст іншої пісні на слова Михайла Петренка зазнав суттєвих змін. Перша оригінальна версія починалася словами «Туди мої очі» в якому куплет «Бо там за горою» переробили на «Де грім…» і на «Де Крим за горою…» і разом з доповненнями цей куплет виділився в нову пісню з іншим змістом під назвою «Взяв би я бандуру». У збірнику «Пісні літературного походження» (1978, с. 118 і 458) надруковано нотні й текстові варіанти обох пісень і вказано, що автором доповнень до другої пісні був композитор О. С. Немировський.

В деяких публікаціях останніх десятиліть про пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» згадується про київського колекціонера грамплатівок М. Й. Зьолу. Розповідаючи про своє захоплення, він ознайомив з підшивкою своїх публікацій з історії грамзапису й з відомостями про грамзаписи двох згаданих пісень на слова Михайла Петренка. Слід зазначити, що к. х. н. Зьола М. Й. досліджує історію грамзапису вже кілька десятиліть разом з дочкою Мар`яною, яка має консерваторську освіту після загальної десятирічки, 8-річної музичної школи й 4-х річного музичного училища.

Дослідники розповіли, що деякі відомості про фірми грамзапису й співаків можна знайти, наприклад, в «Українській музичній енциклопедії» (2006, Т. 1, ключове слово «дискографія») та «Енциклопедії сучасної України» (2007, Т. 7, ключове слово «дискографія»). Відомості про фірми грамзапису можна знайти й в інших енциклопедіях, також в періодичних і книжкових виданнях, в тому числі в такому як: Желєзний А. І. «Наш друг – грампластинка». К., Музична Україна, 1989, 280 с., де згадується й про М. Й. Зьолу.

Відомості про співаків також є у Лисенка І. М. в «Словнику співаків України» (К., Рада, 1997, 356 с.), у якому згадуються А. І. Желєзний, М. Й. Зьола та М. М. Зьола, але в наступних перевиданнях ці згадки, нажаль, необгрунтовано загубилися, хоча надані цими дослідниками відомості про грамзаписи збережені.

Слід також звернути увагу на допис О. Різника «Живий музей української платівки» в газеті «Україна молода» (1994 №25 (242), с. 11), на його статтю в «Українській музичній енциклопедії» (2006, Т.1, с. 132), та на дискографічні підрозділи в двох томах названої енциклопедії, де, нажаль, зустрічається багато різноманітних помилок, які є також в інших відомих енциклопедіях та авторитетних монографіях (про них конспективно згадується в публікаціях батька та дочки Зьолів і більш детально в їхніх ще не опублікованих статтях).

Деякою інформацією щодо пісень на вірші Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» й «Взяв би я бандуру» (редакція композитора О. С. Немировського), які звучали з грамплатівок, М. Й. Зьола поділився з Проектом «Ідентифікація Петренків».

Він розповів про свою колекцію грамплатівок та дослідження, яке розпочав біля тридцяти років тому.

Дискографія пісні «Дивлюсь я на небо»

 Дореволюційні грамзаписи/ компанія грамзапису/ індекси/ роки:

  1. Борченко М. ………………………………. Грамофон К2 – 22072 (1903-1904)
  2. Гриценко І. Є. ……………………………… Екстрафон 24555-6 (1912)
  3. Луговой К. І. ………………………………. Фаворит 1-75141 (1909)
  4. Лучинська А. П. …………………………… Патѐ 28180/(1909)
  5. Османенко М. ………………………………Сирена 12003-4 (1911)
  6. Піддубний Т. Г. 1)……………………………Зонофон Х2-62583/7 (1912)

Патѐ 28293/5 (1909)

  1. Ростанов Д. ………………………………… РАОГ2) 2119 (1912)
  2. Сєвєрський М. Г.3) ……………………… …Грамофон С3-22715 (1907)
  3. Швець М. Ф. ………………………………...Грамофон С2-22954 (1906)
  4. Шульгін …………………………………… Товарищество В. И. Ребикова 997 (1904).

Радянські грамзаписи:

  1. Гмиря Б. Р. у супроводі:

1.1. Остріна Л. Ю. (ф-но)4) ……………………………. 22535-6 (1953), Д3556-7 (1957)

1.2. Капели бандуристів УРСР/ Міньківський О. З. … 33600-1 (1959),

Д6155-6 (1960),

Д11417-8 (1963),

Д017885-6 (1968).

1.3. Капели «Думка»/ Муравський П. І. ……………... Д019989-90 (1967),

Д033121-2 (1972).

  1. Гнатюк Д. М., орк. нар. інстр. всесоюз. радіо/

Федосєєв В. …………………………………………….. Д024913-4 (1969)

  1. Зарицький О., ансамбль «Трускавчанка»/

Корчинський Ю. ……………………………………….. С30-16931-2 (1982)

  1. Іванов А. О., анс. нар. інстр./ Некрасов М. ………….. 12711-2 (1945)5)
  2. Кікоть А. І., держ. рос. нар. орк. ім. М. П. Осипова/

Гнутов В.  ………………………………………………. Д00011687-8 (1963),

Д032021-2 (1972).

  1. Козловський І. С., Капела бандуристів УРСР/

Міньківській О. З.6)……………………………………… НД1566-7(1953),

Д4035/НД1566 (1957/1953), 45Д0006449-50(1960)

.

  1. Кондратюк М. К., орк. нар. інстр. всес радіо ………… Д028433-4 (1970)
  2. Кочегра А. І., ансамбль нар. інстр. «Рідні наспіви» …. С30-25497-006 (1987).
  3. Лаптєв К. М., ф-но Вальтер Н. Г. ………………………11696/12712 (1945)7).
  4. Озолнієкс Х., секстет домр (переклад на латишську

мову виконавця) ………………………………………. 30334-5 (1958).

  1. Рейзен М. О., ф-но Хвостин В. ………………………..С10-19271-008(1982).
  2. Солов`яненко А. Б., Київський орк. нар.

інструментів / Орлов Я. І. …………………………….. С30-08795-6 (1977).

  1. Тимохін В. І., ф-но Шульман Н. ………………………0034487-8(1960).

   Коментарі:

1). Зонофон (Zonophone) – спочатку писалось як Zon-O-Phone. Було засновано в1899 в штаті Нью-Джерсі (Камден) Франком Сіманом. Назва Зонофон не була назвою компанії, але використовувалася для грамплатівок та апаратів, які продавалися Сіманом з 1899-1900 до 1903 року.
Сіман починав працювати у Е. Берлінера "Берлинер Граммофон", але, невдовзі вирішив відкрити свою компанію, яка повинна була виробляти грамофони та грамплатівки.

Дизайн і технологію сіманівських грамплатівок Зонофон було вкрадено у Берлінера. Грамофони були скопійовані з апаратів, які виготовлялися компанією Элдриджа Р. Джонсона.

До 1903 року тривали судові упорядження, поки все майно Зонофона не було передано компанії Віктор (в США та Латинській Америці), а в Европі та Великій Британії – компанії Gramophone & Typewriter Company, котра в майбутньому отримала назву "Граммофон".

Компанія "Граммофон" продовжила використовувати емблему "Зонофон" для випуску своїх дешевих грамплатівок.

С1

Деяка інформація про співака доступна з Вікіпедії:

«ПОДДУБНЫЙ (Піддубний) Тимофей, (ок. 1880, Полтав. губ. – ?) – арт. оперы (тенор) и драмы. Выступал в укр. муз.-драм. труппах Н. К. Садовского, П. Саксаганского и И. Карпенко-Карого (1904-05), Л. Сабинина (1908-09) и др.

Обладал красивым голосом…

С большим мастерством исполнял украинские народные песни.

Записывался на грампластинки (1909, 1912, 1913) фирм Пате/Pathé, Зонофон. Среди записей – несколько романсов Н. Лысенко и укр. нар. песни».

2). РАОГ – Русское Акціонерное Общество Граммофоновъ.

3).   В деяких енциклопедіях вдалося знайти дещо як про компанії, які займалися грамзаписом, так і про деяких співаків, які виконували пісні на вірші Михайла Петренка:

В 1907 році фірмою «The Gramophone Company, Ltd.» (цю компанію в ті роки в Росії помилково називали «Пишущий ангел»), було видано односторонню платівку (каталожний номер – 3-22715), де було записано пісню «Дивлюсь я на небо» у виконанні відомого баритону Н. Г. Северського. Це був концертний диск середнього розміру, діаметром 10 дюймів (понад 25 см):

С2

 

   До речі, в вікіпедійній статті є деяка інформація про співака:

«Северский Николай Георгиевич (1870–1941 гг.) – певец (баритон). Артист оперетты. Исполнитель цыганских романсов. Играл заметную роль в развитии характерного для XIX века процесса – “цыганизации” русской оперетты (смыкание оперетты с кафешантанной эстрадой, цыганская тематика в сюжетах). Его имя входит в моду с середины 1890-х гг. Он выступает в составе труппы «Театра Буфф» – Москва; «Зимний Буфф» – Петербург; в антрепризе В. И. Пионтковской и др. опереточных коллективах. Участвует во множестве концертных турне, записывается на грампластинки. Автор и постановщик «Музыкальной мозаики» в двух действиях «Цыганские романсы в лицах». После Октябрьской революции эмигрировал из России».

4). В 1953 році на платівці від «Всесоюзного дому звукозапису» була видана пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Б. Гмирі з фортепіанним супроводом Л. Остріна. Каталожний номер платівки – 22536-6.

На другій стороні було записано українську народну пісню «Ой не цвіти буйним цвітом»

у виконанні Б. Гмирі в супроводі оркестру народних інструментів під керівництвом диригента М. Ф. Хиврича.

С3

Борис Романович Гмиря (5 серпня 1903, Лебедин – † 1 серпня 1969, Київ) – видатний український оперний і камерний співак (бас). Народний артист СРСР (1951), лауреат Сталінської премії (1952).

5). В 1945 році «Всесоюзний дім» видав «Дивлюсь я на небо» у виконанні Андрія Іванова у супроводі ансамблю народних інструментів під керівництвом М. Некрасова. В тому ж виконанні на зворотній стороні була записана пісня «Ой ти, дівчино».

С4

Андрій Олексійович Іванов (*30 листопада 1900, Замостя Люблінської губернії, нині в Польщі – †1 жовтня 1970, Москва)  – український і російський співак (баритон), народний артист СРСР (1944). Каталожний номер платівки – 12711.

6). Цю платівку повторним тиражем випустила фірма «Мелодія» у 1964-1965 роках, але дві сторони були записані в різні роки: сторона НД1566 була записана «Всесоюзними домом звукозапису» в 1953 році, а сторона Д-4035, на якій містилася пісня «Дивлюсь я на небо», в 1957 році «Всесоюзною студією грамзапису». Виконувалися пісні співаком Іваном Козловським у супроводі Державної капели бандуристів УРСР під керівництвом О. Міньківського.

С5

Іван Семенович Козловський (11 березня 1900, Мар'янівка – †24 грудня 1993, Москва) – український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Олександр Захарович Міньківський (13 грудня 1900, Сніжна – 12 квітня 1979, Київ) – український хоровий диригент, педагог. Народний артист СРСР (1960).

 

7). В 1945 році «Всесоюзний дім звукозапису» видав платівку під каталожним номером 11696/12712, яка містила пісню у виконанні Костянтина Лаптіва «Дивлюсь я на небо», а також українську народну пісню «Ой ти, дівчино», яку співав А. Іванов (див. 5).).

С6

В Вікіпедії є невеличка стаття про співака:

«Костянтин Миколайович Лаптєв (1904-1990) – радянський оперний співак, народний артист СРСР (1957).

Народився у Києві. Здобув освіту в Київській консерваторії. В 1930-1941 – соліст Одеської опери. В 1935 року здобув 3-тю премію на Всесоюзному конкурсі виконавців. В повоєнні роки працював в Київській опері, а з 1951 до 1965 – в Ленінградській. Помер 1990 року.

 

Дискографія пісні «Взяв би я бандуру»

(початкова назва «Де Крим за горами» на слова М. М. Петренка, О. С. Немировського).

Дореволюційні грамзаписи/ фірми грамзапису/каталожні номери/рік запису:

  1. Де Крим за горою / Буряков А. ..……………. Сирена, 8210/8213 (1909).
  2. Взяв би я бандуру /

Полтавський хор Клемента В. К. …………… Екстрафон, 20915-6 (1913)

  1. Полтавський хор Шереметинського П. А. …. Зонофон, Х4-64631-2 (1914)

Радянські грамзаписи пісні «Взяв би я бандуру»:

  1. Паторжинський І. С. у супроводі:

- Капели бандуристів ……………………….. 632/625 і 632/668 (1935),

5215/5199 (1937),

М30-42131-001 (1983-1937);

- Інструментальних ансамблів ……………... 11673-4 (1943)

  1. «Взяв би я бандуру», «Розпрягайте, хлопці, коні»

Паторжинський І. С., Капела бандуристів НКО УСРР/Михайлов М. М./І/,

Заслужена держ. капела НКО УСРР «Думка» /Городовенко Н. Ф./2/

Грампласттрест 632/625/1935/

С7

НКО УСРР – Народний комісаріат освіти Укр. соц. рад. республіки.

НКТП – Народный комиссариат тяжелой промышленности.

Нижня частина етикетки зелена, написи чорні, верхня частина навпаки: на чорному тлі зелені надписи.

 

  1. Паторжинський І. С., Укр. держ. зразкова капела бандуристів

«Взяв би я бандуру» і «Гречаники» /Укр. нар. пісні/

Грампласттрест 5215/5199/1937/

С8

 

Це повторний випуск грамплатівки десь у 1939 році, бо минулого року був заарештований і засланий до Казахстану керівник капели Балацький Д. Є. /1902-1981/ і тому його прізвище з етикетки зникло, хоча в 1937 р. воно було там надруковане. Грамофонна промисловість від «Наркомтяжпром`у» перейшла до «Наркоммаш`у» /общее машиностроение/ і його відділення «Металлоснабширпотреб», якому підчинявся Ногінський завод грамплатівок. Умовно за назву радянської фірми грамзапису можна приймати «Всесоюзный дом звукозаписи», створений у 1938 році. Етикетка темнофіолетова, напис і малюнок золоті.

 

  1. Паторжинський І. С., Українська державна зразкова капела бандуристів

під орудою Балацького Д. Є..

«Взяв би я бандуру» і «Гречаники» /укр. нар. пісні/

Грампласттрест 5215/5199/1937/

С9

 

Помилка в тексті: зразквої.

Наркомтяжпром – Народный комиссариат тяжелой промышленности. Рідкісний випуск платівки, на етикетці якої надрукована дата її запису VIII 37 – серпень 1937 р. /зліва від отвору/.

Етикетка чорна, написи золотом.

  1. Червонопрапорний ансамбль Радянської армії:

- солісти Никитин В. і Федоров В. ……………11384-5 (1943);

- соліст Виноградов Г. …………………………11587-8 (1943);

- соліст Бєляєв Є. ……………………………….Д14557-8 (1964);

  1. Гмиря Б. Р. у супроводі:

- Капели бандуристів .…………………………. 019515-6 (1951)

78Д00225-6 (1952)

Д2044-5 (1954)

Д003944-5 (1957)

М10-44303-4 (1982)

- Капели «Думка» ……………………………… Д019989-90 (1967)

  1. Кочерга А. І. у супроводі

- Капели бандуристів ………………………….. С60-08519-20 (1977)

С60-13317-8 (1979)

- Ансамблю «Рідні наспіви» …………………... С30-25497-006 (1987)

С90-25683-002 (1987)

  1. Бойко В. І., Укр. нар. хор ім. Г. Г. Верьовки ……С30-17565-6 (1982)
  2. Кікоть А. І. Рос. нар. оркестр ім. М. Осипова .… Д6397-8 (1960)

Д00011689-90 (1963),

М60-40073-4 (1977)

  1. Левицький А., оркестр нар. інструментів

Новосибірського держтелерадіо ………………  Д00029473-4 (1970).

Михайло Йосифович обіцяв постійно додавати інформацію стосовно дискографії пісень на слова віршів Михайла Петренка, якщо таку ще буде знайдено.

Далі буде…

17
0

Эта запись была размещена в рубрики: