Донецькрибохорона: Попередимо літню задуху риби

рекаРибам, як і іншим тваринам, для підтримання життя потрібний кисень, який бере участь у диханні. Більша части­на кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин.

У холод­ній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій та солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший — у нижніх, а за певних умов його може зовсім не бути.

На суші кількість кисню досить велика й майже завжди стала. Один літр повітря містить його близько 210 см3. У та­кому ж об’ємі води кисню не більше 10 см3, тобто у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риби повинні весь час відшукувати місця, багаті на кисень.

Від нестачі кисню, риби виснажуються, а потім гинуть. Ін­коли це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану заду­ху — масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.

Задухи виникають як улітку, так і взимку. Літні задухи збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Це масовий розвиток мікроскопічних, переважно синьо-зеле­них водоростей. У водосховищах, споруджених на річках, їх появі сприяють різні причини. Розглянемо головні з них. Внаслідок сповільнення течії води підвищується її прозорість. Завдяки цьому сонячне світло проникає глибше, сприяючи інтенсивному розвитку рослин. Попадання у водойми різних побутових відходів та змивання з полів родючого шару і добрив сприяють масовому розмноженню водоростей. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь: видаляють шкідливі домішки, збагачують воду киснем. Загинувши, во­дорості засмічують водойму. Під час відмирання водоростей, кисню витра­чається більше, ніж виділяється, риба та її кормові орга­нізми отруюються.

Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в перед­світанкові години, коли кисень витрачається для дихання водяними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділя­ється його мало.

Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, убирається відмираючими рештками рослин і тварин.

У дуже забруднених водоймах під час розкладу органіч­них решток витрачається кисень і утворюються сірководень та болотний газ, або метан. Вони дуже шкідливі, спричи­няють масові отруєння риб і їх кормових організмів.

Проте й надлишок кисню у воді може спричинювати великі зміни в організмі риб. Внаслідок цього помічається посилена секреція слизових клітин шкіри і зябер, сповіль­нюється, а потім і припиняється дихання. Бульбашки повітря можуть з’являтися у кровоносних судинах, під шкірою та в інших місцях тіла риби.

Нормальна життєдіяльність риб можлива тільки при певному вмістові кисню у воді не менше (5 млг/л).

Отже,основними методами боротьби із задухою є аерація (насичення води киснем) за допомогою:

  • компресорних аеруючих установок;
  • кисневих балонів;
  • розсікання водної товщі моторними човнами;
  • рівномірне вапнування по всій акваторії водойми (50-150 кг/га)тощо.

 Сектор іхтіології та регулювання рибальства Донецькрибоохорони

0
1

Эта запись была размещена в рубрики: