Чому вулиці Слов’янська міняють свою назву. Перелік та причини

улица славянск декоммунизация переименованиеВ Слов'янську триває процес декомунізації. Як писав "Діловий Слов'янськ", найближчим часом будуть перейменовані ще 31 вулиці міста. Наводимо перелік вулиць, що підлягають перейменуванню в рамках закону в такому порядку: назва вулиці що існувала до перейменування, запропонована альтернативна назва, та причина її перейменування відповідно Закону.

1 вул. Карла Маркса - вул. Центральна
Карл Генріх Маркс - особа, що використовувалася більшовиками для пропаганди комуністичної тоталітарної ідеології та комуністичної диктатури в Україні. Основоположник ідеології марксизму. Разом з Фрідріхом Енгельсом склав «Маніфест Комуністичної Партії».

2 вул.Чубаря - вул. Старосодівська
Чубар Влас Якович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління УСРР/УРСР, пов’язана з встановленням радянської влади на території України. Член партії більшовиків. У період з липня 1923 року до квітня 1934 року – голова Ради народних комісарів УСРР. 22 травня 2009 року відносно Чубаря Власа Яковича Службою безпеки України було порушено кримінальну справу № 1-33/2010 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках (за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 Кримінально Кодексу України – «Геноцид»).

3 пров. Чубаря на пров. Старосодівський

4 вул. Ленінградську на вул. Олекси Тихого
Від назви міста Ленінград, названого на честь Володимира Леніна – особи, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, голови Ради Народних Комісарів СРСР, організатора Жовтневого більшовицького перевороту 1917 року, ініціатора та ідеолога політики «Червогого терору» та «воєнного комунізму», автора «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради» від 3 грудня 1917 року, організатора агресії Червоної армії проти України взимку 1917-1918 років.

5 пров. Ленінградський  на пров. Олекси Тихого

6 вул. Кірова на вул. Івана Костирі 
Кіров Сергій Миронович – особа, що пов’язана з встановленням радянської влади на території України.
Член ЦК РКП(б) з 1923 року. Організатор масових більшовицьких репресій. Брав участь у підписанні
Ризького мирного договору між більшовиками та Польщею 18 березня 1921 року, згідно з яким Україна припиняла своє існування як незалежна держава, а її територія була анексована сусідніми державами. У 1926 році Кіров стає першим секретарем Ленінградського губкому партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б). У віданні Кірова перебував «СЛОН» – Соловецький табір особливого призначення ОГПУ СРСР та будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.

7 пров. Кірова на пров. Івана Костирі

8 вул. Артема на вул. Миколи Богуна 
Артем (Сергєєв) Федір Андрійович – особа пов’язана з встановленням радянської влади в Україні, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади в Україні. Засновник маріонеткової Донецько-Криворізької радянської республіки (в січні - березні 1918 року – голова її Раднаркому). Вів активну боротьбу проти Української Народної Республіки, брав участь у знищенні українського національного руху. Нарком радянської пропаганди «Тимчасового робітничо-селянського уряду України», член ЦК РКП(б). В 1920 році – голова Донецького губвиконкому.

9 пров. Артема на пров. Миколи Богуна

10 вул. Куйбишева на вул. Володимира Міщенка
Куйбишев Валеріан Володимирович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Один з головних організаторів «колективізації» - тотального закріпачення селян у колгоспах. Був одним з найближчих сподвижників і радників з питань економіки Йосипа Сталіна. З 1926 року - голова Вищої ради народного господарства СРСР. В грудні 1927 року став членом Політбюро ЦК. З 1930–1934 роки – голова Держплану СРСР, одночасно заступник голови та на інших високих посадах в РСК СРСР. У листопаді 1934 домігся від Політбюро ЦК ВКП (б) створення Політкомісії ЦК для «боротьби з байський — куркульським опором» в Узбекистані і сам увійшов до її складу. Політкомісія мала право стверджувати вироки до розстрілу.

11 в'їзд Куйбишева на в'їзд Володимира Міщенка

12 вул. Конєва на вул. Георгія Манька
Конєв Іван Степанович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Маршал Радянського Союзу, керував військовим придушенням народного повстання в Угорщині в 1956 році. Знаходився на значних військових посадах в радянських окупаційних військах у Східній Європі. В 1945–1946 роках - головнокомандувач Центральною групою Військ СРСР і Верховний комісар в Австрії. у травні 1955 – червні 1960 років – головнокомандувач Об’єднаними збройними силами Варшавського договору, 1-й заступник міністра оборни СРСР. У 1961–1962 роках - головнокомандувач групою радянських військ у Німеччині.

13 вул. Фурманова на вул. Олексія Яковлєва
Фурманов Дмитро Анатолійович - особа, пов’язана з встановленням радянської влади в Україні.
Влітку 1918 року вступив в РКП (б). Комісар 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії. На чолі червоногвардійського загону брав участь у придушенні Ярославського повстання.

14 пров. Фурманова на пров. Олексія Яковлева

15 в'їзд Фурманова в'їзд Олексія Яковлева

16 пров. МЮДа (назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії) на пров. Солеварів

17 вул. Калініна на на вул. Вчительська
Калінін Михайло Іванович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Брав безпосередню участь у підготовці та проведенні Жовтневого перевороту. Один із організаторів політичного терору в Радянському Союзі у 1920–1930-х роках. З 1922 року голова ЦИК СРСР. З 1938 р. до березня 1946 р. голова Президії Верховної Ради СРСР. З березня 1946 р. член Президії Верховної Ради СРСР. 1 грудня 1934 р. підписав постанову ЦИК, в якій встановлювалися зміни в кримінально-процесуальному кодексі, в т.ч. 10-денний термін слідства; обвинувальний висновок має вручатися обвинуваченим за день до суду, слухання справи проводиться без участі сторін; оскарження вироку та клопотання про помилування неприпустимі; вирок до вищої міри покарання виконувався негайно.

18 пров. Калініна пров. Вчительський

19 вул. Землячки на вул. Лугову
Землячка Розалія Самійлівна –особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, пов’язана з встановленням радянської влади в Україні, діяльністю комуністичної партії та радянських органів влади в Україні. 1924–1934 роках – член ЦК ВКП(б). У липні 1930 – лютому 1932 року – член Президії і партколегії ЦК. Протягом 1926-1939 років на службі в наркоматах. У 1937–1947 роках депутат Верховної Ради СРСР. Одна з головних керівників каральних акцій, масових самоуправних розстрілів, що проводилися в Криму.

20 вул. 40 років Жовтня (назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії) на вул. Престижна

21 пров. 40 років Жовтня на пров. Престижний

22 хутір Котовського на хутір Сулимівський
Котовський Григорій Іванович – особа пов’язана з встановленням радянської влади в Україні, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. В 1919 року – командир кавалерійської бригади, яка вела бої проти частин Армії Української Народної Республіки та денікінців на півдні України. З січня 1920 року начальник 17-ї кавалерійської бригади. Учасник радянсько-польської війни 1920 року У вересні 1920 року кавалерійська частина під командуванням Котовського була розбита загоном Чорних запорожців під 116 Галузинцями. З вересня 1921 року – начальник 9-ї кавалерійської дивізії. Брав участь у придушенні українського повстанського руху, під час чого широко застосовувався терор проти мирного населення. В листопаді 1921 року ця дивізія спільно з іншими з’єднаннями Червоної армії в районі с. Малі Міньки (неподалік Базару, тепер Житомирська обл.) завдала поразки частинам Армії УНР, що брали участь у Другому Зимовому поході.

23 пров. Щербакова на пров. Затишний
Щербаков Олександр Сергійович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Член ЦК ВКП(б), кандидат у члени Політбюро ЦК.

24 в'їзд Володарського на в'їзд Барвінківський
Володарський Володимир – – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління РСФРР.
Член Президії ВЦВК. Комісар друку, пропаганди та агітації Союзу комун Північної області.

25 пров. Воровського на провулок Геннадія Тимофєєва
Воровський Вацлав Вацлавович – особа пов’язана з діяльністю комуністичної партії. Завідувач Державного видавництва РСФРР, ініціатор переслідування Церкви. Делегат І Конгресу Комінтерну.

26 пров. Димитрова на пров. Григорія Данилевського
Димитров Георгій – особа пов’язана з діяльністю комуністичної партії.
Генеральний секретар Комінтерну у 1935-1943 роках.

27 пров. Карла Лібкнехта на пров. Святогірський
Лібкнехт Карл - особа пов’язана з діяльністю комуністичної партії. Діяч Комуністичної партії Німеччини, організатор комуністичного заколоту в Німеччині у 1919 р.

28 пров. Свердлова на пров. Вокзальний
Свердлов Яків Михайлович – особа, що обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління РСФРР.
Радянський політичний і державний діяч, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК, один з ініціаторів розгону Установчих зборів, розкозачування та розстрілу імператорської родини.

29 в'їзд Фрунзе на в'їзд Торговий
Фрунзе Михайло Васильович - особа пов’язана з встановленням радянської влади в Україні. Радянський військовий діяч, голова Реввійськради СРСР, нарком з військових і морських справ.

30 пров. Рози Люксембург на пров. Поштовий
Люксембург Роза - особа пов’язана з діяльністю комуністичної партії. Діяч комуністичної партії Німеччини

31 пров. Комунарів (назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади) на пров. Торський

При цьому раніше заплановане перейменування вулиці 1 травня та провулка 1 травня на вулицю і однойменний провулок імені Авксентія Шнуркова не розглядається, через відсутність даної назви в переліку Українського Інститут Національної Пам’яті як назви, що підпадає під перейменування відповідно до декомунізаційного законодавства України.

Едуард Торський
(по матеріалам Комісії з питань декомунізації)
Діловий Слов'янськ

9
4

Эта запись была размещена в рубрики: