Сьогодні Слов’янськ відвідає ікона Великомучениці Варвари з частинкою її мощей з патріаршого Володимирського Собору Києва

smchvarvara_Сьогодні, 10 грудня о 15.00 годині до храму Всіх Святих Української Православної Церкви Київського Патріархату в Слов’янську, що знаходиться по вулиці Шевченка, 52, прибуде ікона святої Великомучениці Варвари з частинкою її святих мощей. Опісля у храмі відбудеться богослужіння з освяченням ікон та помазанням святим єлеєм.

Далі ікону перевезуть до військової частини 3035 Національної гвардії України, що розквартирована в Слов’янську. Там, в районі СКНАУ, також відбудеться богослужіння для гвардійців.

Після Слов’янська ікона вирушить далі по парафіях Української Православної Церкви Київського Патріархату на Донеччині.

До відома

Свята Варвара жила в ІІІ столітті у фінікійському місті Іліополі. Після смерті матері дівчину виховував батько. Він був багатим міщанином та переконаним язичником. Одного разу, познайомившись з християнами, Варвара прийняла святе хрещення від олександрійського священика. Не змогли зламати Варвару ні погрози батька, ні увіщування та тортури управителя Мартіана. Зважаючи на непохитність її віри та те, що й інші почали наслідувати її християнську дорогу, Варвару було вирішено стратити.

Здавна в Україні Варвару вшановували як святу, яка у важких обставинах рятує від небезпеки смерті. В народі говорили, що за безцінний подвиг віри Св. Варвара отримала особливий дар - визволяти людей від випадкової та несподіваної смерті.

Після смерті Великомучениці її тіло з побожністю було перенесено до Константинополя, де перебувало до ХІ століття, а згодом мощі Св. Варвари були перевезені до м. Києва й покладені в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Саме в той час князь Святополк Ізяславич в хрещенні Михайло (внук Ярослава Мудрого та правнук Рівноапостольного князя Володимира) збудував у 1108 році на місці старого дерев'яного храму новий Свято-Михайлівський собор, який згодом назвали "Золотоверхим", де й упокоїлися мощі Св. Варвари.

З тих пір слава про Великомученицю Варвару та чудотворність її мощей поширилися по усіх українських землях та за її межами. В її честь віруючі будували храми, називали своїх дітей та ходили на паломництво до Києва.

В наш час мощі святої Варвари покояться у Володимирському соборі у Києві і доступні прочанам для поклоніння. В день її пам'яті - 17 грудня кияни та гості столиці України в цей день з благоговінням прикладаються до мощей Святої й просять її заступництва.

З давніх-давен і до сьогодні Свята Варвара користується великою пошаною як в Україні, так і в інших країнах Європи. Представники особливо ризикованих професій завжди вшановують великомученицю і перш ніж вирушити у подорож чи приступити до роботи, беруть з собою іконку Святої.

Особливістю народного відзначення свята Варвари було те, що воно розглядалося не окремо, а разом з  трьома наступними днями. 18 грудня відзначається Савин день, а 19 - день Святого Миколая. Недарма в народі казали: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола придавить".

 

1
0

Эта запись была размещена в рубрики: