До 370-річчя Слов’янська: Символи міста

герб1

Варіант герба Слов янська, що не був затверджений

Здавна головними символами держав, міст, родів були герби і прапори. Попри своє древнє походження, перший відомий нам герб Слов’янська датований 1867 роком, чорно-біле його зображення знайшли в Центральному державному історичному архіві СРСР разом з описанням.

Так, зокрема, у ньому значилося, що на чорному щиті зображено золотий слов’янський хрест; з боків – срібні ромби, які вказують на соляну промисловість міста; угорі зліва – герб Харківської губернії. Щит прикрашений червленою баштовою короною з трьох зубців й обрамлений золотими колосками, з’єднаними Олександрівською стрічкою.

Хто знає, чому цей проект герба не був затверджений і пролежав в архіві більше століття.

Другу спробу створити головний символ Слов’янська зробив голова міського відділення Спілки філателістів Юрій Піддубний під час підготовки до 300-річчя міста. На його гербі знайшлося місце блакитній гладі озер і ялинкам як символам курортної зони, півшестерні й реторті – символам машинобудівної та хімічної промисловості. Щит розділяє червоний олівець, які випускала єдина в Україні олівцева фабрика.

значокВнизу – древня назва міста Тор і рік його відновлення після останнього зруйнування татарами – 1676-й.

Цей герб схвально зустріли слов’янці, розкупили відштамповані масовим тиражем значки з його зображенням, але... офіційним головним символом міста він так і не став. Тільки через 20 років у місті знову заговорили про необхідність створення і офіційного затвердження герба. З’явилося кілька проектів. Кожен з них мав свої плюси й мінуси. От тоді розпорядженням голови міськради й була створена спеціальна комісія, яка в січні 1997 року проаналізувала надіслані проекти, відібрала кращі й запропонувала авторам допрацювати їх. Через кілька місяців з’явилася колективна праця: щит зеленого кольору природи нашого краю; два білих соляних ромба, кадуцей – жезл бога торгівлі як нагадування про купецьке минуле, а в значній мірі і сучасне становище нашого міста з його численними ринками, крамницями, супермаркетами. Про минуле нагадують козацький хрест і зубці сторожової башти над щитом.

герб

Офіційний герб Слов янська

Поява білого сокола над зеленим полем щита теж цілком виправдана. Закономірна, хоча в якійсь мірі випадкова. У 1997 році Слов’янськ готувався відзначити 180-річчя з дня народження свого славного земляка, українського поета-романтика Михайла Петренка. У газетах, телепередачах обнародувалося чимало матеріалів про поета-земляка, часто звучала пісня на його слова: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю…» От комусь із авторської четвірки – А. В. Шамрай, М. М. Омельченко, А. В. Абрамов та С. С. Чернета – й прийшла в голову думка поселити сокола і на герб, і на прапор міста. До речі, колір прапора – то небо над Слов’янськом.

Запропоновані авторською групою проекти герба і прапора Слов’янська міська рада затвердила на сесії 22 липня 1997 року. Це був справжній подарунок слов’янцям до чергового Дня міста і до ювілею Михайла Петренка.

флаг

Прапор міста Слов янськ

Крім герба і прапора, Слов’янськ має й інші символи. Перш за все це сіль. Пачки з написом «Сіль Слов’янська «Екстра» протягом десятиліть можна було купити в будь-якому магазині продовольчих товарів на просторах усього Радянського Союзу. Зараз,  коли єдиний солевиварювальний завод став власністю російських підприємців, знамениту сіль охрестили «Білосніжкою», а дрібненьким шрифтом написали, що виготовлена вона за кращими традиціями солеваріння м. Слов’янська. Залишається сподіватися, що солеваріння у Слов’янську знову стане слов’янським.

макитраЗ давніх давен відома, мабуть, всій Європі слов’янська кераміка. Виготовляли в Слов’янську посуд, цеглу, черепицю, ізолятори, фарфорову та фаянсову сантехніку, горщики для квітів, вази, сувеніри... Та своєрідним символом Слов’янська стала керамічна макітра місткістю тисяча літрів. Висота цього дива 1,3 метра, а діаметр – 1,15 метра. Макітра прикрашена гербом Слов’янська та написом «Слов’янську – 365 років».

Виготовив це керамічне диво колектив підприємця В. П. Скорикова. Макітра була родзинкою слов’янської експозиції на Сорочинському ярмарку – 2010, користувалася величезною популярністю в його учасників і занесена до Книги рекордів України.

самолетНеподалік гуртожитків Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету на вічну стоянку поставлено знаменитий Як-40, який тривалий час був навчальним посібником для курсантів. Тепер це символ Слов’янська як міста авіаторів.

Містом авіаторів Слов’янськ став у 1964 році, коли на базі механічного технікуму було відкрито авіатехнічне училище цивільної авіації. Та шлях у небо слов’янці почали прокладати майже 90 років тому. Тоді, у 1927 році, комсомольці паровозного депо Слов’янськ створили гурток повітроплавання. Згодом він був перетворений на міський аероклуб ТСОАВІАХІМу, який за довоєнні роки підготував для військової авіації 1500 пілотів, 600 авіамотористів, дві тисячі планеристів та парашутистів. Під час Великої Вітчизняної 11 бойових льотчиків, які свій шлях в авіацію розпочинали в аероклубі Слов’янська, стали Героями Радянського Союзу. А слов’янець Микола Сімейко цього високого звання удостоєний двічі.

До головних символів, крім герба і прапора, відноситься й гімн. Поки що Слов’янськ його не має, але проект вже є. Пісня «Рідне місто моє, ти назавжди для мене єдине!» (слова Едуарда Торського, музика Віталія Тарана) звучала в Києві на параді вишиванок на честь 22-ї річниці Незалежності України й сприймалася, за свідченням учасників того театралізованого дійства, як гімн Слов’янська.


Також була добре сприйнята пісня й на презентації «Книги пам’яті» в лютому 2014 року. Ось її слова:

Приспів 

Рідне місто моє, ти назавжди для мене єдине!
Мій чарівний Слов’янськ, вдячні Богу за те, що ти є.
Як коштовний смарагд, як перлина в намисті країни,
Славне місто героїв, ти улюблене місто моє.

1 куплет
   Пригадаємо, браття, про те, що до серця нам близько:
Славне, квітнуче місто, давні церкви, ікони святі
І купецьких людей, і співучу Петренкову пісню,
І твоїх меценатів достойних пам’ятаємо, браття, назавжди!

   Приспів
   Рідне місто моє, ти назавжди для мене єдине!
Мій чарівний Слов’янськ, вдячні Богу за те, що ти є.
Як коштовний смарагд, як перлина в намисті країни,
Славне місто героїв, ти улюблене місто моє.

2 куплет
   І славетний курорт. І озера цілющі солоні...
Як завжди, зачарує нас неба бездонна блакить.
Сивий твій Карачун, восени клени жовто-червоні,
Вільний сокіл, що в небі над вільним Слов’янськом летить.

Приспів 1
   Рідне місто моє, ти назавжди для мене єдине!
Мій чарівний Слов’янськ, вдячні Богу за те, що ти є.
Як коштовний смарагд, як перлина в намисті країни,
Славне місто героїв, ти улюблене місто моє.

Приспів 2
   Рідне місто моє, ти назавжди для мене єдине...
Ми летим у майбутнє на крилах потужних, міцних.
Православний Слов’янськ, із далеких віків та донині
На любов надихаєш ти славних нащадків своїх.

Пісень про Слов’янськ дуже багато. Яка з них стане гімном міста – вирішувати його жителям та міській раді.

   Віктор СКРИПНИК

5
0

Эта запись была размещена в рубрики: