Про що думають жителі Слов’янська і Краматорська після окупації?

slav2Місяць тому фонд Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва, представив важливе соцопитування, яке проливає світло на настрої жителів Донеччини. Опитування проводилося серед жителів Слов’янська і Краматорська на соціально-політичну тематику.

Одразу варто сказати, що не дивлячись на близьку відстань міст (до 20 км.) бачення ситуації мешканцями Слов’янська і Краматорська різняться досить істотно. Одою з основних причин такого стану стала концентрація бойових дій у Слов’янську. Краматорськ війна зачепила менше, адже активні бойові дії там відбувалися лише коло аеропорту.

Щодо самих даних, то я вирішив зосередитися на цікавих і важливих фактах і тенденціях, які проглядаються у відповідях на поставлені питання.

1. Люди тікали від війни в Україну. Майже половина слов’янців виїжджала з міста під час бойових дій, і лише 20% краматорчан. З тих, хто виїжджав за кордон, лише трохи більше 10% відправились у Крим чи Росію. Більшість їхала в інші міста Донецької області чи України. Така мала кількість біженців, що вирушили в Росію, з одного боку розвінчує міф про великий наплив біженців у РФ, а з іншого може означати не бажання людей повертатися звідти. Адже Слов’янськ контролюється українською владою.

2. Війна була, та в ЗМІ було побоїще. Дуже цікава відповідь мешканців міст щодо наслідків війни. Переглядаючи новини і репортажі зі Слов’янська, можна було подумати, що там відбувалася справжня війна на знищення. Та і візуальний стан міст, і опитування говорять про протилежне. Повністю зруйноване житло лише у 2% слов’янців і 0,2% краматорчан. Частково зруйноване практично у 20% жителів Слов’янська і майже 4% Краматорська.

Родичі чи знайомі були вбиті у 6,5% слов’янців і 5,5% краматорчан. Складніше було в питаннях комунального господарства. Більшість респондентів відзначали нестачу води, електроенергії та газу в місті під час бойових дій.

3. Гуманітарна допомога і волонтери сконцентрувалися на Слов’янську. Допомогу отримувало практично половина жителів Слов’янська, і лише 13% Краматорська. І справді, Слов’янськ став центром першої фази конфлікту на Донбасі. І українці, і міжнародні організації, в першу чергу звернули увагу на ньому.

4. Тільки не війна. Опитування показує, що жителі регіону, майже 95% Слов’янська і 80% Краматорська, більше всього не хочуть війни. Практично на одному рівні, в межах від 30% до 50%, у Слов’янську і Краматорську мешканці бояться втратити роботу, відключення опалення, зупинки підприємств. Цікава відмінність міст у тому, майже 70% жителів Слов’янська бояться не виплати заробітних плат, а в Краматорську таких людей практично 45%.

Це пояснюється кращим економічним становищем другого міста. В Краматорську до тепер добре діють потужні підприємства машинобудівної промисловості, що не скажеш про Слов’янськ.

5. Росія, як сторона конфлікту. Жителі Краматорська звинувачують Росію у конфлікті більше, ніж Слов’янська. Стороною конфлікту Росію вважають майже 50% краматорчан, і лише 33% слов’янців. Проти цієї тези 35% і 26% мешканців міст відповідно. А з тих, хто вважає РФ стороною конфлікту, майже 50% впевненні, що вона постачає зброю і від 30% до 40%, що її війська беруть учать у бойових зіткненнях.

6. Мир за будь-яку ціну. 67% жителів Слов'янська вважають, що війну з Росією треба завершувати за будь-яку ціну. В Краматорську таку думку підтримують лише 23% населення. Те, що треба домовлятися, але не за будь-яку ціну, підтримують 14% слов’янців і 38% краматорчан.

7. Сепаратизм не проходить. Не більше 20% мешканців регіону хочуть незалежності Донбасу або входження до складу РФ. Всі інші 80% бажають, аби міста були частиною України згідно сьогоднішнього права або мали більшу автономію від Києва.

8. ЄС і Митний Союз. Краматорськ більше підтримує євроінтеграцію, майже 31%, а от у Слов’янску прихильників руху у ЄС лише 16%. Митний союз підтримують 40% жителів Слов’янська, і лише 20% Краматорська. Проти вступу у будь-яке об’єднання, виступають практично 30% жителів міст.

9. Мова і НАТО. Найбільш вживані ідеологічні маркери, що використовується Росією та апологетами ДНР і ЛНР, практично не мають значення у вказаних містах. Загрозу заборони російської мови і у вступі НАТО побачили не більше 10% населення. А коли просили обрати найбільші три загрози, з понад 20-ти, то загроза вступу в НАТО лякає не більше 5% населення, а заборони російської мови не більше 1%.

10. Правий сектор і ДНР. Загрозу в приході націоналістів Правого сектору бачать не більше 20% людей у Слов’янську і трохи більше 12% у Краматорську. Загрозу у поверненні бойовиків ДНР побачили 32% слов’янців і 23% краматорчан. Отже, міфічний страх Правого сектору, який розпалювала Партія регіонів на Донеччині, виявився меншим за реальним перед бойовиками ДНР.

11.Слов’янськ готовий до волонтерської роботи. Лише 30% слов’янців, на відміну від 40% краматорчан, не готові відновлювати своє місто в якості волонтера. Схожа ситуація і у бажанні безкоштовного і активного волонтерства у відбудові міста. Майже 23% у Слов’яньку проти майже 16% у Краматорську.

12. Хто винний? У свідомості мешканців цих двох міст найбільша вина за війну лежить на теперішній владі (близько 70%). Не варто порівнювати ці данні з не любов’ю до України. Багато людей вважають, що теперішня влада могла набагато ефективніше вирішувати сучасний конфлікт. Близько 50% мешканців звинувачують у подіях минулу владу та Януковича. Приблизно 30% мешканців вину покладають на Росію, США та українських олігархів.

Опитування показало велику різницю думок у двох близьких один до одного містах. Це каже про те, що думка про Донбас, як одне ціле, є хибною. Донбас – це регіон з різними соціально-економічними та історичними умовами. В одній його частині ви можете побачити терикони, а в іншій буде лише сільське господарство без заводів.

Одні міста заселялися більше 300 років тому, а інші у 50-х роках минулого століття. Розуміння строкатості населення регіону варто враховувати при вироблені державної політики, адже врахування всіх нюансів може наблизити Донбас до України. І добре, що віддаленість між ними, не така велика, як могла здаватися.

Валентин Краснопьоров, керівник проекту "Сильні громади Донеччини", Центр UA
Джерело: life.pravda.com.ua

4
5

Эта запись была размещена в рубрики: